“Відмова від мобілізації: судові справи, аргументи та наслідки”

Мобілізація в Україні супроводжується численними спробами військовозобов’язаних уникнути служби. Дехто отримує повістки, але не приходить, інші вимагають особливих умов. TSN.UA підготували огляд найгучніших випадків, який представила Вікторія Панченко на своєму YouTube-каналі.

“Мене не брали на службу”

У жовтні 2023 року житель Волинської області отримав бойову повістку, проте відмовився її приймати. На суді чоловік частково визнав провину, пояснивши, що ще у 2022 році його визнали “обмежено придатним”. Пізніше військова частина відмовилася його приймати. У своїх показах він згадав, що має неповнолітню дитину і проблеми зі здоров’ям, однак не надав підтверджувальних документів.

Працівники ТЦК зазначили, що чоловік заявляв про “онкологію”, хоча у ВЛК підтвердили лише незначні проблеми з хребтом. Суд визнав його винним за ст. 336 ККУ (ухилення від призову) та засудив до трьох років позбавлення волі.

“Не хочу помирати”

У Черкаській області чоловік відмовився від мобілізації, пояснивши це небажанням ризикувати життям. Після того як у червні 2024 року ВЛК визнала його придатним, він отримав бойову повістку, але не з’явився на пункт збору. На суді чоловік визнав провину та розкаявся. Вирок суду — три роки позбавлення волі.

“Отримав повістку й ховався”

Житель Тернопільщини після отримання бойової повістки у жовтні 2022 року так і не з’явився до ТЦК. Чоловік пояснив, що має проблеми зі здоров’ям, включно з психічними розладами, але не надав відповідних документів і не оскаржив висновок ВЛК.

Суд визнав його винним за ст. 336 ККУ, призначивши три роки ув’язнення.

“Очікував бронь від підприємства”

Трохи менше, а саме 1 рік та 6 місяців іспитового терміну отримав чоловік, який також ухилився від мобілізації. Про це йдеться у вироку Лохвицького районного суду Полтавської області.

На суді чоловік визнав свою провину та розкаявся. Він розповів, що сам прийшов в ТЦК після ухвалення нового мобілізаційного закону, щоб встати на військовий облік і отримати бронь від підприємства де він працює. Пройшовши ВЛК, чоловіка було визнано придатним і фактично відразу вручено бойову повістку, хоча він надав працівникам ТЦК гарантійний лист від підприємства, де повідомлялося, що йому мають надати бронь.

Таким чином, чоловік проігнорував бойову повістку і у визначену дату не з’явився на відправку, бо розгубився, адже вважав, що буде мати бронь, на даний час він і є заброньованим. Також чоловік розповів, що має зарплату 20 тисяч гривень і кожен місяць донатить по 2-3 тисяч гривень на ЗСУ.

Суд визнав чоловіка винним за статтею 336 ККУ та врахував всі обставини справи і засудив його до 1 року та 6 місяців іспитового терміну.

Зміни у процедурі бронювання

Міністерка економіки Юлія Свириденко спростувала інформацію про 1,5 мільйона заброньованих осіб. За її словами, таких осіб ніколи не було більше ніж 950 тисяч. Кабмін уже проводить аудит усіх бронювань, що може змінити критерії критичності підприємств.

З 25 жовтня бронювання діє лише для тих, хто отримав статус до 31 травня. Планується впровадження системи пріоритетів, зокрема за рівнем заробітної плати працівників.

Відстрочки онлайн

Заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко оголосила про запуск тестування нової системи *”Резерв+”*. Тепер оформлення чи продовження відстрочки стане можливим через онлайн-запит, без черг і відвідування ТЦК.

Уряд працює над удосконаленням процедур, щоб забезпечити баланс між потребами оборони та економіки.

Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що військовослужбовці, мобілізовані незаконним шляхом, зможуть звернутися за допомогою до військового омбудсмена. Про це повідомляє кореспондентка “Еспресо” Катерина Галко.

“Сподіваюся, з початком роботи військового омбудсмена військовослужбовці, які стали жертвами примусової мобілізації, матимуть можливість захистити свої права”, – зазначив Федієнко.

Водночас депутат наголосив, що в умовах повномасштабної війни кожен громадянин, згідно з Конституцією України, зобов’язаний захищати державу.

За словами нардепа, скарги від військовослужбовців на такі випадки надходять і зараз, і їх уже розглядають. Проте Федієнко підкреслив, що сам він не був свідком ситуацій, коли людей примусово відправляли з вулиць безпосередньо на фронт. Спочатку військовозобов’язана особа проходить навчання в центрах військової підготовки і тільки після цього її можуть відправити на бойові завдання.

Окрім цього, він висловив різку критику щодо так званої “бусифікації” — практики насильницького затримання військовозобов’язаних у мікроавтобусах. На думку депутата, такі дії підривають довіру до Збройних сил України, не мотивують громадян та дають привід російській пропаганді посилювати напругу в суспільстві.

“Я вважаю, що за такі методи слід суворо карати керівників ТЦК, адже вони дискредитують ЗСУ. Військові навіть просять змінити форму працівників ТЦК, бо в цивільних починає виникати страх, коли їх бачать, особливо під час відпусток. Це ненормальна ситуація”, – наголосив депутат.

Федієнко додав, що “бусифікація” не має масового характеру, але окремі випадки досі трапляються. Деяких керівників ТЦК уже звільнили чи перевели до інших підрозділів, однак проблема ще повністю не вирішена.

Міністр оборони Рустем Умєров, зі свого боку, заявив 18 листопада, що в Україні незабаром буде призначено військового омбудсмена, який займатиметься захистом прав військовослужбовців.

Нагадуємо, що секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко розповів українським ЗМІ, що мобілізація повинна значно посилитися, адже до армії потрібно призвати 160 тисяч осіб за короткий період часу (приблизно 50 – 60 тисяч осіб потрібно мобілізувати в місяць).

Бренд Nubia сьогодні офіційно презентував флагманський смартфон Nubia Z70 Ultra. Апарат пропонується у кількох кольорових виконаннях, у тому числі фірмовому – із зображенням картини «Зоряна ніч» Ван Гога на тильній панелі. Товщина пристрою становить 8,6 мм, маса – 228 грамів.

Nubia Z70 Ultra отримав екран AMOLED виробництва BOE без вирізів та з діагоналлю 6,85 дюйма. Товщина бічної рамки – всього 1,25 мм, дисплей займає 95,3% площі передньої панелі. Підекранна фронтальна камера вже сьомого покоління, знімати вона повинна краще, ніж попередні генерації. Роздільна здатність датчика становить 16 Мп.

В основі апаратної платформи смартфона лежить SoC Snapdragon 8 Elite, доповнена пам’яттю LPDDR5X та UFS4.0. Є захист IP68/IP69, потужний вібромотор, чіп NFC, адаптери Bluetooth 5.4, Wi-Fi 7, ІЧ-випромінювач для керування побутовою технікою та порт USB Type-C 3.2 Gen1.

Місткість акумулятора склала 6150 мАг, підтримується зарядка потужністю 80 Вт.

Основна камера відрізняється від інших смартфонів своїм головним модулем. У ньому 50-мегапіксельний сенсор Sony IMX906 поєднується з об’єктивом з ЕФР 35 мм (проти стандартних 24 мм) із змінною діафрагмою F/1,59-F/4,0. У другому модулі 50-мегапіксельний сенсор OmniVision OV50D із надширококутним об’єктивом. Є і перископний модуль із 64-мегапіксельним датчиком OmniVision OV64B.

Вартість Nubia Z70 Ultra у базовій версії з 12 ГБ ОЗУ та 256 ГБ флеш-пам’яті – 635 доларів. Рівно стільки коштує Xiaomi 15 на тій же SoC. Вартість інших версій така: 16/512 ГБ – 690 доларів, 16 ГБ/1 ТБ – 775