Чоловіки, намагаючись покинути Україну, щоб уникнути мобілізації, часто вдаються до незаконних методів, піддаючи себе смертельній небезпеці. З початку повномасштабної війни 41 українець втопився у річці Тиса на Закарпатті під час спроби нелегально перетнути кордон. Проте деяким все ж вдається успішно залишити країну.

Виникає питання: що чекає на тих, хто зміг перетнути кордон, попри заборону? Чи можуть вони повернутися в Україну, і чи будуть нести адміністративну або кримінальну відповідальність? Про це розповіла адвокатка Марина Бекало.

Відповідальність за незаконний перетин кордону

За перетин кордону поза офіційними пунктами пропуску, без належних документів, з використанням фальшивих документів або документів з неправдивими даними, або без дозволу відповідних органів передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 204-1 КУпАП. Це може бути штраф від 3400 до 8500 гривень або адміністративний арешт на 15 діб.

Повернення без наслідків

Щодо осіб, які повертаються до України після незаконного виїзду, на пунктах пропуску представники Державної прикордонної служби складатимуть адміністративні протоколи для притягнення їх до відповідальності. Згідно зі статтею 38 КУпАП, адміністративні санкції можуть бути застосовані протягом трьох місяців з моменту виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік після його вчинення.

“Але навіть якщо особа повернеться через рік чи більше, протоколи все одно будуть складені. Уникнути штрафу через строки накладення адміністративного стягнення можна лише в судовому порядку”, – зазначила Марина Бекало.

Ті ж, хто виїхали через офіційні пункти пропуску як волонтери, спортсмени, актори або артисти, або за відрядженням з визначеними строками повернення, але не повернулися, не підпадають під адміністративну відповідальність.

“КУпАП не передбачає жодних санкцій за такі порушення”, – підсумувала адвокатка.

Також читайте:

Скільки чоловіків “залягли на дно”, щоб уникнути мобілізації.

Статистика по СЗЧ та дезертирам в Україні: скільки кримінальних проваджень.

“Укрпошта” розпочала розсилку повісток військовозобов’язаним, згенерованих через електронний реєстр. Станом на 17 вересня було відправлено вже понад 6000 таких повідомлень.

Адвокатка Таміла Алексик вважає, що повістки формували на основі даних з відкритих реєстрів, до яких Міністерство оборони має доступ. Вона пояснила, що в першу чергу повістки отримають ті, хто нещодавно оновлював свої дані в ТЦК та СП, оскільки їхні відомості вже доступні. А от для тих, хто не оновлював інформацію, її доведеться збирати через додаток “Дія” або інші реєстри, що потребуватиме додаткових зусиль.

Чимало громадян досі переконані, що повістку повинні вручити особисто під підпис, але ці правила вже змінилися. Зміни були закріплені в урядовій постанові, в якій прописано новий порядок вручення повісток.

“Найбільше мене непокоїть пункт про те, що навіть якщо людина не отримала повістку особисто або за місцем реєстрації, вважається, що вона все одно була проінформована. Це може призвести до багатьох проблем у майбутньому”, – наголошує адвокатка.

Вона також пояснила, що підтвердженням отримання повістки вважаються наступні ситуації:

• отримання поштового повідомлення з підтвердженням факту вручення;
• відмова від отримання листа з відповідною позначкою;
• відмітка про відсутність особи за адресою, яку вона вказала в ТЦК під час уточнення облікових даних;
• відмітка про відсутність за зареєстрованою адресою, якщо особа не повідомила іншу адресу проживання.

Алексик додала, що не очікує, що листоноші вручатимуть повістки особисто або дзвонитимуть у двері. Також малоймовірно, що будуть надсилати СМС-повідомленням на телефони, що повістка у поштового оператора, адже це вимагатиме наявності контактів усіх призовників віком від 18 до 60 років. Найімовірніше, “Укрпошта” використовуватиме процедуру, за якою повістка зберігатиметься у відділенні певний час, і призовник повинен буде прийти за нею самостійно, а повідомляти про її наявність будуть спеціальними листами, які будуть залишати в поштових ящиках.

Нідерланди шукають способи заохочення повернення українських чоловіків призовного віку на батьківщину. Відомо, що українські біженці продовжують отримувати підтримку від держави. Про це заявив прем’єр-міністр Дік Схооф під час обговорення міграційної політики в парламенті, відповідаючи на запитання лідера “Партії Свободи” Герта Вілдерса.

Вілдерс висловив занепокоєння через те, що “десятки тисяч” українських чоловіків знаходяться в Нідерландах, у той час як український уряд прагне їх повернення для захисту країни або участі у відбудові. “У часи війни цілком нормально допомагати захищати свою країну”, — зазначив Вілдерс.

Схооф підкреслив, що планує обговорити це питання з українською стороною. Він також наголосив, що українські біженці мають право на притулок, медичне обслуговування, роботу та освіту, як і раніше.

Згідно з інформацією, станом на осінь минулого року в Нідерландах проживало понад 19 тисяч українських чоловіків призовного віку, загальна кількість чоловіків з України становила близько 39 тисяч, а жінок — 63 тисячі.

Також повідомлялося, що українські чоловіки, які перебувають за кордоном і мають прострочені закордонні паспорти, можуть зіткнутися з серйозними труднощами.

Також читайте:

Мобілізація починає набирати оберти: почався централізований друк повісток

Протермінований паспорт за кордоном: що робити чоловікам призовного віку