Сотні справ щодо перевищень повноважень ТЦК при мобілізації населення, але ні жодного вироку.

Про це 4 липня заявили в тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради, яка займається розглядом фактів перевищення повноважень з боку співробітників ТЦК.

Учасниця комісії, народна депутатка Юлія Яцик, зазначила, що побиття людей, незаконні затримання на вулицях та безпідставне утримання чоловіків у приміщеннях ТЦК є не поодинокими випадками і на даний момент офіційно зафіксовано 339 випадків, але до суду передано лише одиниці.

У категорії справ про побиття у приміщеннях ТЦК – з 166 проваджень лише 17 дійшли до суду, тоді як 80 – були закриті. Стосовно незаконних затримань громадян – із 235 справ лише 4 скеровані до суду, ще 120 закриті.

Особливо критична ситуація з провадженнями щодо незаконного утримання у будівлях ТЦК: у 208 таких справах навіть не повідомлено про підозру.

Юлія Яцик підкреслює, що проблеми з ТЦК залишаються сталими роками. Серед найбільших претензій, це формальний підхід до військово-лікарської комісії або видача готових рішень без її проходження, застосування фізичної сили, ігнорування законних підстав для відстрочки або бронювання, вилучення телефонів, обмеження свободи, заборона на зв’язок з рідними та утримання силою.

Крім того, за словами народної депутатки Юлії Яцик, у багатьох ТЦК набуло поширення ще одне тривожне явище – неофіційне «вирішення» питань мобілізації. Вона зазначила, що контакти осіб, які можуть «допомогти» уникнути призову, фактично відкрито передаються серед військовозобов’язаних.

Хоча за дзвінки та SMS додаткових витрат не передбачається, за мобільний інтернет доведеться платити більше.

З 1 січня 2026 року Україна стане частиною роумінгової зони ЄС, проте це не означає, що українці зможуть повністю безкоштовно користуватись мобільним зв’язком у 27 країнах Євросоюзу.

Правило “роумінг як вдома” стосується тих, хто тимчасово подорожує ЄС, а не проживає там постійно. Тому, після використання встановленого обсягу трафіку, оператор матиме право стягувати додаткову оплату, але не вище за граничну оптову ставку, яка у 2025 році становитиме 1,3 євро за 1 ГБ (близько 64 гривень за курсом на 9 липня).

Аналітики пояснюють: якщо абонент більше часу проводить в Україні, ніж за кордоном і частіше використовує зв’язок на батьківщині, то його вважають добросовісним користувачем і діють внутрішні тарифи. Натомість українці, які після початку повномасштабної війни виїхали до ЄС і залишилися там, не підпадають під це визначення.

Ймовірно, ліміт буде встановлено лише на мобільний інтернет. Розмови та текстові повідомлення залишаться в межах українських тарифів, оскільки вони зазвичай не обмежуються внутрішніми умовами.

Очікується, що обсяг інтернету, який надаватиметься без додаткової оплати, буде суттєво меншим за внутрішні пакети – приблизно від 3 до 5 ГБ, залежно від тарифного плану та оптової вартості.

Після вичерпання цього ліміту користувачі платитимуть додатково гроші, але не більше ніж 1,30 євро за кожен гігабайт. Ймовірно, оператори запропонують додаткові інтернет-пакети з прив’язкою до цієї ціни, зазначають аналітики.

Також читайте:

Найдоступніші мобільні тарифи у липні:  що пропонують оператори Київстар, Vadafone та  Lifecell

У Дії запустили новий цифровий простір: деталі

В Україні планують частковий перехід територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) на дистанційний формат роботи. Причиною такого рішення стала загроза ракетних та дронових атак з боку РФ.

Про це повідомив речник Командування Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев в ефірі програми «Говорить Великий Львів».

За його словами, новий формат запроваджується задля безпеки як співробітників ТЦК, так і громадян, які звертаються до цих установ. Серед них: ветерани, пенсіонери, сім’ї військових та охочі укласти контракт на службу.

«Під час повітряної тривоги чи загрози ракетного удару установи зупиняють роботу, всі йдуть в укриття. Через останні атаки постало питання часткового переходу на віддалене обслуговування, зокрема, розосередження персоналу та надання окремих послуг онлайн», – пояснив Саранцев.

Він додав, що наразі Міністерство оборони працює над цифровізацією ТЦК і СП, через розширення можливостей додатку «Резерв+», який дозволить отримувати низку послуг без відвідування установ особисто.

На запитання щодо термінів впровадження нової системи, речник відповів, що процес буде поетапним, адже структура ТЦК і СП є складною, вона охоплює не лише мобілізаційні заходи, а й ведення військового обліку, оборонне планування в регіонах і роботу з різними соціальними групами.

«Обробка баз даних і кіберзахист, непрості завдання. Але вже створюються цифрові рішення, які дозволять значно скоротити кількість особистих візитів до ТЦК», – зазначив Саранцев.

Нагадаємо, 30 червня російські війська завдали удару по Центру комплектування в Кривому Розі. Тоді серед персоналу та відвідувачів постраждалих не було, однак поранення дістали цивільні, які перебували поруч. Згодом дрони атакували обласний та міський ТЦК у Полтаві, внаслідок цього загинули двоє мирних жителів, ще 59 осіб, включаючи військових, отримали поранення. Напередодні ворожі безпілотники влучили по приміщенню ТЦК у Кременчуку, внаслідок чого постраждали двоє цивільних.

Ці атаки свідчать про цілеспрямовану стратегію ворога щодо зриву мобілізаційних заходів в Україні, це не поодинокі інциденти, а системна спроба дестабілізувати роботу ТЦК.