Військовозобов’язані, яких раніше визнано обмежено придатними до служби, зобов’язані пройти повторну військово-лікарську комісію (ВЛК) до 6 червня 2025 року. У разі її непроходження – штраф та внесення до розшуку.

Про це повідомив начальник обліку та бронювання Житомирського обласного ТЦК та СП Віктор Полторакін під час брифінгу 28 березня.

За його словами, для проходження повторної комісії обов’язково потрібно мати електронне направлення. Його можна отримати не лише особисто у ТЦК, а й онлайн – через електронний кабінет у системі “Резерв+”.

“Якщо військовозобов’язаний зареєстрований у ‘Резерв+’, він може сформувати запит на направлення. Начальник ТЦК підписує його електронним ключем у той же день, і з цим направленням можна проходити ВЛК”, – пояснив Полторакін.

Також він наголосив на обмежених можливостях медичних комісій: в середньому кожна з них може обслуговувати до 50 осіб на день. Тож відкладати візит на останній момент не варто.

“Якщо людина не встигла пройти комісію, то відповідальність лежить саме на ній”, – додав представник ТЦК.

У разі ігнорування повторної ВЛК до визначеного терміну, військовозобов’язаного оголосять у розшук за порушення правил військового обліку. Передбачено штраф – до 17 000 гривень.

В Міністерстві оборони працюють над тим, щоб всі види відстрочок можна було отримати онлайн через додаток “Резерв+”, що значно спростить життя українців і зробить процес більш зручним та доступним.

Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку  Катерина Черногоренко у своєму пості на Facebook та в ефірі телемарафону.

“Нашу команду часто запитують, які відстрочки з’являться наступними в “Резерв+” і коли?” — сказала Черногоренко. “Цього тижня запустили відстрочки для осіб з інвалідністю без пенсійного посвідчення. Сьогодні хочу поділитися, які відстрочки будуть доступні в додатку до кінця мобілізації, 8 травня“, – зазначила Черногоренко

За її словами, мова йде про відстрочки для:

• осіб з тимчасовою непридатністю до військової служби від 6 до 12 місяців;
• осіб, чиї чоловіки чи дружини служать у війську та мають дитину до 18 років.

“Що стосується планів до кінця року, ми реалізуємо амбітну мету — 35 типів відстрочок. Також завершимо підготовчі роботи для запуску реформи ВЛК та сервісу опитувань і навчань в “Резерв+“, — додала вона.

Черногоренко зазначила, що процес запуску відстрочок є складним і багаторівневим. Потрібно погодити доступ до реєстрів різних міністерств та організацій, організувати взаємодію між ними та визначити необхідний шлях для коректного генерування відстрочок.

Заступниця міністра оборони підкреслила, що відомство набирає потрібний темп для системного запуску відстрочок.

“Розуміємо, що це важливо для людей: не треба збирати документи, стояти в чергах у ТЦК і шукати потрібні кабінети. Мета нашої команди — зробити так, щоб усі відстрочки, передбачені законодавством, можна було отримати онлайн швидко та зручно. І ми досягнемо цього, якою б важкою не була ця дорога“, — резюмувала Черногоренко.

В Україні мобілізаційний план став не просто завданням, а справжньою “нормою”, яку військкомати зобов’язані виконати будь-якою ціною. А якщо не вдається? Тоді – суд. Так сталося з підполковником Ігорем Б., начальником одного з районних ТЦК у Вінницькій області. Його звинуватили у службовій недбалості через те, що він не зміг “наловити” потрібну кількість чоловіків.

Про це пише Судова юридична газета посилаючися на судове провадження під номером: 139/216/25.

Подробиці справи

У січні 2025 року перед головою ТЦК Ігорем Б. поставили чіткий план – мобілізувати 40 військовозобов’язаних будь-якою ціною. Проте реальність виявилася іншою: він зміг знайти лише 10, що становило 25% від необхідного показника. Це стало підставою для звинувачення його у “недбалому ставленні до служби“, адже на думку прокуратури, його невиконання мобілізаційного завдання могло негативно вплинути на обороноздатність країни.

Сам підполковник пояснив: виконати план фізично було неможливо. У його районі просто не залишилося чоловіків, які підпадають під мобілізацію. Одні виїхали, інші мають офіційну броню як працівники критично важливих підприємств, а ще частина – просто хворіє або досягла віку, коли військові частини відмовляються їх приймати за їх фізичних даних.

Але прокуратуру такі аргументи не цікавили. Там вважали, що основною причиною провалу мобілізації стало “неналежне управління процесом” та недостатня взаємодія з місцевими органами влади, поліцією та СБУ.

Масові обшуки, але результату нуль

У виправдання голова ТЦК розповів, що тільки у 2024 році  його відділом було оголошено в розшук 500 чоловік. Поліція та військкомати проводили рейди, обшуки, затримання на вулицях, але це не принесло очікуваних результатів. Люди або не виходили з дому, або просто зникали в інших регіонах.

Ігор Б. неодноразово повідомляв керівництву в обласному ТЦК, що ресурси вичерпані, але його доповіді ігнорувалися.

Вирок: суд встав на бік військкома

Після аналізу справи суд дійшов висновку, що підполковник об’єктивно не міг виконати мобілізаційний план. Більше того, звинувачення не змогло пояснити, що саме він мав робити і які додаткові заходи міг вжити для виконання наказу.

У результаті суд визнав його невинним і закрив справу.

Ця справа ще раз показує, що деякі регіони просто не взмозі виконати мобілізаційні накази. Чиновники з верхів не хочуть чути про реальну ситуацію – їм потрібні цифри, а не пояснення. Якщо “план” не виконується – шукають винних, навіть якщо об’єктивних можливостей для його реалізації немає.

Суд над військовим, який просто не зміг знайти неіснуючих призовників, став тривожним дзвіночком: система мобілізації потребує не силових методів, а переосмислення.

Також читайте:

Скоро недостачі в солдатах не буде: нові правила бронювання змушують сотні тисяч українців готуватися до служби

ТЦК розширять штат: планують зменшити кількість втеч мобілізованих