Державна судова адміністрація України доручила державному підприємству «Інформаційні судові системи» поновити функцію надсилання повісток у справах про адміністративні правопорушення, зокрема можливість оформлення підписки на SMS-сповіщення.

Про це повідомляється у листі ДСАУ від 16 квітня 2025 року №10-7769/25, підписаному т.в.о. голови адміністрації Миколою Пампурою.

Як зазначено, попереднім листом від 14 квітня 2025 року ДСАУ зобов’язала ДП «ІСС» вимкнути зазначену функцію. Підставою стало посилання на Кодекс України про адміністративні правопорушення, який не передбачає надсилання повісток через месенджери або SMS.

Втім, у новому листі від 16 квітня адміністрація підкреслює, що відповідно до статті 272² КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути вручена не пізніше ніж за три доби до дати судового розгляду. У той самий строк мають бути поінформовані й інші учасники провадження.

Крім того, у ДСАУ повідомили, що наразі здійснюються заходи щодо ініціювання змін до законодавства з метою врегулювання порядку електронного інформування, включно з використанням SMS.

Верховна продовжила воєнний стан в Україні до 6 серпня 2025 року, а це означає, що військовозобов’язаних чоловіків і надалі будуть призивати до військової служби з метою захисту держави від окупантів. Військовозобов’язані чоловіки повинні дотримуватися встановлених правил військового обліку і у випадку їх порушення можуть отримати штраф або бути оголошеними в розшук територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Відповідна відмітка про це може з’явитися у додатку «Резерв+».

Адвокат Руслан Ткаченко, який знається на тонкощах мобілізаційного законодавства розповів, як військовозобов’язаним чоловікам можна самостійно знятися з розшуку ТЦК.

Перше адвокат перерахував причини, за що можуть подати в розшук:

• неявка за повісткою без поважної причини;
• відсутність оновлення військово-облікових даних;
• неподання інформації про зміну особистих даних;
• невзяття на військовий облік;
• ігнорування направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

За такі порушення чинним законодавством передбачено адміністративну відповідальність — накладення штрафу згідно зі статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відтак, знятись з розшуку можливо лише після завершення розгляду справи або після сплати штрафу.

Як знятися з розшуку самостійно не відвідуючи ТЦК та СП

За словами адвоката, з набранням чинності законопроєкту №12093 було оновлено порядок розгляду адміністративних правопорушень, зокрема пов’язаних із порушенням військового обліку. Документ передбачає можливість дистанційного розгляду справ без складання протоколу — за умови, що особа визнає свою провину та готова добровільно сплатити штраф.

Щоб скористатися цим механізмом, необхідно подати заяву:

• поштою до ТЦК за місцем військового обліку;
• або через застосунок «Резерв+» (ця функція буде доступна тільки літом).

У заяві треба зазначити, що особа дає згоду на розгляд справи без особистої присутності,  визнає свою провину і хоче оплатити штраф.

Після того як військовозобов’язаний подав заяву з визнанням порушення і згодою на сплату штрафу, начальник районного територіального центру комплектування має протягом трьох днів ухвалити постанову про накладення штрафу. При цьому присутність самої особи не є обов’язковою — рішення приймається дистанційно.

Мінімальна сума штрафу за порушення правил військового обліку становить 17 000 гривень. Після винесення постанови у військовозобов’язаного є 30 днів, щоб сплатити цю суму. Якщо ж оплату здійснити протягом перших десяти днів, діє пільговий механізм — штраф зменшується на 50%, і до сплати залишається лише 8 500 гривень.

Після проведення оплати, обов’язково потрібно надати підтвердження — квитанцію про сплату — до районного ТЦК та СП. Лише після цього процедура вважається завершеною: військовозобов’язаного знімають з розшуку, а інформація про це автоматично зникає з додатку «Резерв+».

Перекази коштів з картки на картку залишаються одним із найзручніших і найпопулярніших способів передавання грошей між фізичними особами. Водночас іноді під час таких операцій можуть виникати певні труднощі — зокрема, блокування рахунків.

У цьому матеріалі ми розповімо, в яких випадках це може відбутися, та чи передбачено штрафи за карткові перекази в Україні.

Чи передбачений штраф за переказ коштів з картки на картку

Як пояснюють юристи системи Безоплатної правової допомоги, сам факт переказу грошей з картки на картку не є підставою для штрафу, якщо така операція не суперечить чинному законодавству та внутрішнім правилам банку.

Однак відповідальність може настати у разі, якщо перекази порушують податкове законодавство. Зокрема, це стосується наступних випадків:

• фізична особа займається підприємницькою діяльністю, не зареєструвавшись офіційно як підприємець і не сплачуючи податки;
• фізична особа-підприємець (ФОП) використовує особистий рахунок для ведення бізнесу, що є порушенням вимог Податкового кодексу.

Який розмір штрафу за переказ коштів з картки на картку та коли накладається

Відповідно до норм податкового законодавства України, усі доходи фізичних осіб підлягають оподаткуванню. Якщо особа систематично отримує на рахунок значні суми без пояснення їхнього джерела, це може привернути увагу податкових органів.

У таких випадках податкова може вимагати сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Якщо податок не сплачено, нараховується штраф, а також можливе блокування рахунку.

Усі банки та платіжні сервіси, що працюють на території України, здійснюють фінансовий моніторинг клієнтських транзакцій. Якщо операції здаються підозрілими або перевищують визначені законодавством ліміти, фінансова установа має право вимагати документи, які підтверджують легальність операцій.

У вказаних випадках особа може бути притягнута до відповідальності, тобто до неї може бути застосовано штрафні санкції.

Отже, штраф за переказ коштів з картки на картку в Україні у 2025 році не передбачений. Проте у випадку порушення податкового законодавства може бути накладений штраф у розмірі від 17 тисяч до 34 тисяч гривень.

Нагадуємо, що з 1 квітня Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення не продовжувати обмеження у розмірі 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів за всіма рахунками клієнтів.