ПриватБанк запровадив страхування нерухомості з покриттям військових ризиків. Про це фінансова установа повідомила на своїй сторінці у Facebook.

У банку розповіли, що нова програма страхування отримала назву “Військові ризики” і працює в межах страхування “Нерухомість без огляду”. Вона включає покриття стандартних ризиків, а також захист у разі пошкодження чи знищення майна внаслідок воєнних дій.

Оформити страхування можуть клієнти ПриватБанку, звернувшись до будь-якого відділення. Партнерами банку у цій програмі є страхові компанії “УСО”, “АРКС” та “Княжа”.

Варто зазначити, що програма недоступна для регіонів із підвищеним ризиком руйнування житла через бойові дії, а саме:

• Донецька область
• Луганська область
• Херсонська область
• Миколаївська область
• Запорізька область
• Харківська область
• Дніпропетровська область
• Сумська область
• Чернігівська область
• Одеська область
• АР Крим та території, що знаходяться на відстані менше 100 км від зазначених регіонів

“Нова послуга допоможе українцям захистити своє житло від ризиків війни, адже кожен громадянин має не лише сподіватися на державу, а й самостійно дбати про свою безпеку“, – зазначили у ПриватБанку.

Також читайте:

Що буде, коли в Україні відкриють кордони: українців попередили про демографічну загрозу

Водіям підготували неприємний “сюрприз” на дорогах: кататися швидко стане дуже дорого.

В умовах мобілізації багато громадян намагаються уникнути контакту з територіальними центрами комплектування (ТЦК). Але далеко військовозобов’язані чоловіки не усвідомлюють, що така поведінка може обернутися не тільки юридичними ризиками, а й значними фінансовими втратами. Адвокат Руслан Ткаченко розповів нашому виданню, які штрафи загрожують тим, хто ухиляється від повісток і як працює механізм примусового стягнення боргів.

“Одна пропущена повістка може коштувати 56 тисяч гривень”

За словами адвоката, багато людей помилково вважають, що штраф за неявку до ТЦК складає фіксовані 17 тисяч гривень, однак ТЦК не рідко виписують штраф у 25, 5 тисяч гривень, а у разі його невчасної сплати він може подвоїтися.

“Якщо штраф від ТЦК не сплачено протягом 14 днів, то його передають у виконавчу службу, він автоматично подвоюється і уже становить 51 тисячу гривень, додаємо ще 10% виконавчого збору і додаткові витрати на ведення виконавчого провадження. У підсумку за одну повістку сума може зрости до 56 тисяч гривень”, — пояснює Руслан Ткаченко

Що буде, якщо ігнорувати кілька повісток

Адвокат також нагадав, що кожна неявка розглядається як окреме порушення, тобто штрафи можуть накладатися неодноразово. Якщо людина ігнорує повістки систематично, суми штрафів швидко зростають до 120 тисяч гривень і більше.

“Коли борг досягає критичної позначки, а саме мова іде про 120 тисяч гривень, тоді виконавча служба може арештувати будинок чи квартиру чоловіка і продати його на аукціоні, щоб погасити борг ”, — зазначає адвокат.

Також адвокат наголосив, що є і кримінальна відповідальність за несплату боргу, а саме, відповідно до статті 53 Кримінального кодексу України, якщо сума несплаченого штрафу перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 51 тисячу гривень), суд може замінити несплачену суму на покарання у вигляді позбавлення волі – від 1 до 5 років.

Тому адвокат наголошує, що громадянам варто зважено підходити до питання мобілізації та враховувати не лише, що особа може бути в розшуку, а й фінансові і кримінальні наслідки.

“Якщо людина просто ховається та уникає контактів із ТЦК, це може обернутися великими боргами. І коли справа дійде до виконавчої служби, уникнути стягнення буде складно. Тому важливо розуміти всі наслідки таких рішень заздалегідь. Тому в деяких випадках, краще сплатити вчасно штраф, щоб в майбутньому після скасування воєнного стану не мати великих проблем”, — підсумував адвокат.

Українська судова система вкотре продемонструвала свої дивні пріоритети. Один пенсіонер – під ударом за сухе дерево, а військовий командир – відбувся смішним штрафом за смерть підлеглого. Де ж справедливість?

Пенсіонер-«злочинець» проти української Феміди

На звіті прокуратури Тростянецької міськради за 2024 рік спливла справа, що викликала обурення. 70-річний чоловік, діабетик, зрубав сухе дерево біля свого городу. Здавалося б, що тут кримінального? Але прокуратура довела, що дерево росло на території Гетьманського національного парку, хоч самі межі парку не затверджені офіційно.

Результат – штраф у майже 60 тисяч гривень для старенького. Із мізерної пенсії він віддаватиме борг державі не один рік. Українська феміда може спати спокійно, адже вони покарали справжнього злочинця.

Смерть солдата оцінена в 17 тисяч гривень

На тлі цієї історії особливо цинічно виглядає інший вирок. Командир військового підрозділу заборонив підлеглому звертатися до медиків, що зрештою коштувало військовому життя. Розслідування підтвердило – саме через дії командира людина померла.

Який вирок? 17 тисяч гривень штрафу. Не ув’язнення, не відсторонення від служби – просто невеликий штраф, менший за той, що отримав пенсіонер за сухе дерево.

Ці два випадки – ще одне свідчення, що в Україні досі працює не закон, а система вибіркового правосуддя. Дрібні правопорушення караються нещадно, тоді як справжні злочини залишаються фактично безкарними.

Чи буде справедливість? Питання залишається відкритим. Але поки що судові рішення лише доводять: українці можуть боятися не стільки злочинців, скільки тих, хто вершить «правосуддя».