У Верховній Раді затвердили нові виплати для дітей та їхніх матерів.

Комітет із питань соціальної політики погодив законопроєкт про дитячі виплати до другого читання. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму телеграм-каналі.

Найближчим часом документ винесуть на розгляд парламенту.

Основні положення законопроєкту передбачають:

• 50 000 грн – при народженні дитини;
• 7 000 грн – допомога по догляду за дитиною до 1 року;
• 8 000 грн – допомога по догляду за дитиною від 1 до 3 років, якщо батьки повернулися до роботи.

Закон набуде чинності після того, як за нього проголосують у другому читанні та підпише президент.

Очікується, що після цього виплати почнуть діяти з 1 січня 2026 року.

Важливо, діти, яким ще не виповнився 1 рік і які народилися до 1 січня 2026 року, також матимуть право на ці виплати.

В Міністерстві оборони не раз повідомляли, що в місяць в потрібно мобілізувати від 20 до 30 тисяч осіб, для того, щоб поповняти втрати та мати боєздатну армію. Але через те, що приблизно 1, 5 мільйона чоловіків знаходяться в розшуку і не планують навідуватися до військкоматів, працівники ТЦК змушені все частіше мобілізовувати тих, хто попаде під руку і дуже часто це стають безхатьки.

Про це розповів Дмитро Кухарчук «Сліп», заступник командира 3-го армійського корпусу.

Він повідомив, що регулярно отримує від інструкторів, офіцерів та знайомих із навчальних центрів звернення, в яких стверджують, що працівники ТЦК, окрім людей із різними формами інвалідності чи з відкритою формою туберкульозу, все частіше почали привозити до них безхатьків.

Водночас Кухарчук підкреслив, що це не свідчить про те, що всі центри комплектування працюють виключно з такими категоріями населення, в іншому разі українська армія давно б уже перестала нормально функціонувати. Проте це, на його думку, «поганий сигнал, про який потрібно говорити, про який потрібно повідомляти, який потрібно фіксувати, інакше зміни так і не настануть».

Кухарчук також зазначив, що безхатько, який потрапив до армії, навряд чи мислить категоріями збереження української державності та знищення ворога, адже це людина, в якої нічого немає і до того, в неї куча залежностей, від алкоголю до наркотиків тощо.

“Безхатьки скоріше думають, де купити алкоголь, ніж як повернути Україні втраченої території, тому їхня мобілізація аж ніяк не допомагає боєздатності армії“ – підсумував Кухарчук.

Територіальні центри комплектування (ТЦК) почали вносити до розшуку військовозобов’язаних чоловіків, у тому числі тих, хто нині знаходиться за межами України. Водночас юристи зазначають, що така практика нерідко суперечить чинному законодавству.

За словами військового юриста Тараса Боровського, оголошення людини в офіційний розшук можливе лише за рішенням суду або у рамках кримінального провадження, коли є підстави вважати, що особа причетна до злочину.

Однак, у деяких випадках працівники ТЦК діють без відповідних судових ухвал, повісток чи постанов про адміністративне порушення. Через це до переліку розшукуваних можуть потрапити навіть ті, хто не порушує закон, наприклад, має законні підстави для відстрочки від служби або перебуває за кордоном на законних підставах.

Боровський підкреслює, що чинне законодавство не визначає чіткої процедури адміністративного розшуку, тому ТЦК застосовують її довільно. Це призводить до правової невизначеності й шкодить не лише громадянам, а й підприємствам, які через це не можуть скористатися правом на бронювання своїх працівників.

Розшук, який ініціює ТЦК, не є кримінальним провадженням, проте це адміністративний механізм, що дозволяє тимчасово обмежити права людини, зокрема, її право на вільне пересування. Крім того, він дає підстави поліції затримати громадянина для подальшої доставки до ТЦК.