22 березня 2025 року стало відомо, що президент України нарешті підписав законопроєкт №11090, який передбачає підвищення акцизів на тютюнові вироби.

Про це повідомив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі. Станом на момент публікації інформація ще не була оприлюднена на офіційному сайті парламенту, однак, за словами депутата, підпис уже поставлено.

Закон, який знаходився на розгляді 104 дні, пройшов усі стадії — від жорсткої критики до остаточного ухвалення. Однак, як стверджує Железняк, затягування з підписанням обійшлося державному бюджету у 2,09 мільярда гривень. Ці кошти вже втрачені і за словами депутата, причина — бездіяльність Офісу президента.

Ціни на цигарки суттєво зростуть

Згідно з ухваленим документом, акцизи на тютюнову продукцію будуть поступово зростати, що призведе до підвищення роздрібної вартості пачки сигарет:

• У 2025 році — приблизно 127,4 грн за пачку
• У 2026 — 142,1 грн
• У 2027 — 155,8 грн
• У 2028 — 173,6 грн

Очікувалося, що держбюджет мав отримати близько 20 мільярдів гривень щорічно завдяки новим акцизам. Проте, через затримку з підписанням, бізнес опинився в правовій невизначеності: закон передбачає набуття чинності ще з 1 січня 2025 року, хоча ухвалення сталося лише зараз.

“Як бізнесу зараз розраховувати свою роботу, коли строки вже давно минули? Знову все зроблено через одне місце“, — написав Железняк.

Народний депутат також наголосив, що з боку Офісу президента так і не було надано жодної офіційної відповіді, хто саме затримував підписання закону.

“Пряме порушення Конституції призвело до того, що з 1 січня держава втрачала надходження, які могли б піти на критично важливі витрати“, — зазначив парламентар.

За словами Железняка, ухвалення документа стало можливим лише завдяки громадському тиску, вимогам МВФ та ризику розслідування з боку НАБУ.

“Думаю, Офіс не очікував, що це питання вийде на міжнародний рівень. Саме фактор МВФ, ймовірно, зіграв ключову роль“, — підсумував депутат.

Колішній працівник Офісу Президента Олексій Арестович дав інтерв’ю російському блогеру Євгену Соболєву, який всім розповідає свою проросійську позицію. Під час розмови Арестович припустив можливість заміни демократії на монархічну форму правління. Його слова викликали жваве обговорення в українському суспільстві та серед експертів.

Заява Арестовича стала предметом критики та дискусій у соцмережах.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності схвалив резонансний законопроєкт №10311, який передбачає розширення повноважень Національної гвардії України щодо застосування сили під час масових заворушень. Зокрема, йдеться про використання вогнепальної зброї, сльозогінного газу, електрошокерів і навіть дронів проти цивільного населення.

Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), звертаючи увагу на низку тривожних аспектів документа, що на думку правозахисників, нагадує «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, ухвалені на піку протестів Революції Гідності.

Що саме передбачає законопроєкт

Згідно з текстом ініціативи, Нацгвардія отримає право:

• Застосовувати вогнепальну зброю під час масових заворушень — без обов’язкового попередження мітингувальників
• Використовувати гумові кийки, газ, електрошокери до протестувальників
• Маркувати порушників спеціальними засобами, зокрема фарбою
• Залучати безпілотники під час акцій протесту

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт покликаний “вдосконалити правове регулювання” щодо застосування примусових заходів, озброєння та техніки військовослужбовцями НГУ.

«Це не розширення повноважень» – МВС

У Міністерстві внутрішніх справ натомість стверджують, що жодного «посилення» функцій не відбувається, а зміни мають на меті систематизувати вже чинні норми.

«Військовослужбовці НГУ давно мають право застосовувати спецзасоби відповідно до постанови Кабміну від 2017 року. Законопроєкт лише забезпечує правову ясність для дій у надзвичайних ситуаціях — від боротьби з диверсійними групами до забезпечення порядку в деокупованих районах», — йдеться у заяві МВС.

Дежавю з 2014 року

У ЦПК порівнюють законопроєкт із так званими «законами 16 січня», які свого часу легалізували брутальні дії силовиків проти учасників протестів і стали одним із каталізаторів суспільного вибуху під час Революції Гідності.

Правозахисники наголошують: відсутність чітких обмежень та запобіжників у документі може відкрити двері до зловживань, особливо в умовах обмеженого громадського контролю в період війни.

Контекст: Законопроєкт №10311 було прийнято за основу 22 березня 2025 року. Наразі документ підготовлений до другого читання — до Верховної Ради надано порівняльну таблицю із внесеними правками та уточненнями. Очікується подальший розгляд і голосування в сесійній залі.