Через масовий виїзд за кордон 18-22-річних чоловіків, багато бізнесів почали скаржитися на нестачу персоналу. Тільки в мережі Сільпо за один день звільнилося понад 3 тисячі працівників. Це стало сигналом того, що система оплати праці в українських супермаркетах критично низька, а молоді кадри не бачать сенсу залишатися працювати за копійки.

В цьому матеріалі ми розповімо, чому касири та вантажники українських супермаркетів ледве зводять кінці з кінцями, хоча самі магазини демонструють шалені прибутки та активно інвестують.

Зарплати в аналогічних супермаркетах Україна vs Польща

У Сільпо стартові зарплати коливаються від 16 до 25 тисяч гривень, залежно від досвіду та кількості відпрацьованих годин. В Польщі за аналогічну роботу платять від 53 до 63 тисяч злотих, а менеджери можуть заробляти до 65 тисяч. При цьому ціни на продукти майже однакові. І з цього виходить простий висновок, українські працівники виконують ту ж роботу за копійки, тоді як їхні польські колеги отримують нормальні гроші.

Це стосується не лише Сільпо. У Львові середній рівень зарплат у мережі АТБ коливається від 16 до 25 тисяч гривень. І тут постає головне питання, якщо компанії прибуткові, чому вони не можуть підняти зарплати?

Куди йдуть гроші і чому зарплати низькі

За даними 2023-2024 років, обидві мережі демонструють прибуток. У 2024 році АТБ заробило близько півмільярда гривень, а Фоззігруп (Сільпо) прибуток склав – понад 100 мільйонів.

Окрім прибутку, АТБ інвестувало близько 15 мільярдів гривень, що на 25% більше, ніж у 2023 році. Ці кошти пішли на розвиток магазинів, реконструкції, обладнання, генератори та створення 3,5 тисячі нових робочих місць. Фоззігруп теж активно інвестує у харчову промисловість, банківський сектор, логістику, медицину та ресторанний бізнес.

І ось тут важливий момент, інвестиції дозволяють компаніям зменшувати податки, оскільки витрати на розвиток відносяться до оподатковуваних витрат. Тобто, частина прибутку, яка йде на інвестиції, формально не підлягає оподаткуванню. Це законно, але водночас означає, що кошти, які могли б піти на підвищення зарплат, використовуються для розвитку бізнесу та економії податків.

Якби хоча б частину цих інвестицій спрямували на персонал, працівники могли б уже сьогодні отримувати 40-50 тисяч гривень, а це гідна, справедлива зарплата для сучасної України.

Якщо підсумувати, то українські супермаркети мають право розпоряджатися своїми прибутками на власний розсуд. Проте виходить парадокс, завдяки дешевій робочій силі компанії ростуть, заробляють мільярди, активно інвестують і економлять на податках, а люди, які стоять за прилавком, отримують копійки. Це не лише соціальна несправедливість, це системна проблема, яка потребує уваги та змін.

З 1 жовтня у Польщі перестане діяти постанова, що дозволяла українцям користуватися своїм водійським посвідченням.

Незабаром українці, які проживають у Польщі, можуть отримати серйозні штрафи за керування автомобілем, повідомляє видання Uamotors.

Якщо спеціальна постанова втратить чинність, за керування авто без польських прав доведеться сплатити значний штраф – 2000 злотих, що приблизно дорівнює 22 800 гривень.

Польське законодавство визначає, що якщо іноземець перебуває в країні понад 180 днів, він зобов’язаний змінити водійські права на польські, інакше йому загрожує адміністративна відповідальність.

Під час війни ця вимога була тимчасово скасована, і українці могли користуватися своїми водійськими посвідченнями без обмежень. Тепер, починаючи з 1 жовтня 2025 року, повертається стандартне правил, і обмін прав стає обов’язковим для тих, хто перебуває в Польщі довше півроку.

Через те що мільйони українців проживають у Польщі уже не один рік, скасування постанови може призвести до масових перевірок та значної кількості штрафів.

Народний депутат Дмитро Разумков у своєму Telegram-каналі повідомив про реєстрацію альтернативного законопроєкту №13685-2, який стосується виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану.

За словами політика, нинішня система обмежень виглядає хаотично та не має логіки.

«Спершу уряд дозволив виїзд чоловікам віком 18-22 роки. Чому саме цей вік, якщо мобілізація починається з 25? Жодної логіки. Потім у Верховній Раді з’явився законопроєкт, який пропонує підняти вікову межу до 24 років. Але під заборону все одно потрапляють громадяни, які взагалі не підлягають мобілізації», – пояснив Разумков.

Що передбачає новий законопроєкт

Альтернативний документ, який він подав, за словами депутата, має чіткі й зрозумілі норми:

• обмеження виїзду можуть стосуватися лише тих військовозобов’язаних, які підлягають призову;
• усі інші громадяни, які не підлягають мобілізації за законом (через вік, стан здоров’я чи інші причини), повинні мати право залишати країну.

Разумков підкреслив, що ухвалення цього законопроєкту жодним чином не вплине на обороноздатність держави.

«Документ стосується виключно тих, хто не підлягає мобілізації. Натомість він гарантує дотримання Конституції, зміцнює довіру до держави та встановлює логічний баланс між інтересами безпеки й правами людини», – заявив депутат.

Також читайте:

Як перевірити, чи не розшукує вас ТЦК: три варіанти

Довіреність у телефоні: «Дія» запускає онлайн-нотаріальні сервіси