Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13271-1, який забороняє мобілізацію осіб, обвинувачених у тяжких корупційних злочинах. Це рішення стало частиною ширшої стратегії посилення боротьби з корупцією в умовах воєнного стану.

Що змінює новий закон

17 червня 2025 року парламент проголосував за закон, який посилює відповідальність за корупційні правопорушення. Його мета – удосконалити механізми притягнення до відповідальності за порушення у сфері декларування та незаконного збагачення, а також зміцнити довіру суспільства до державних інституцій.

У пояснювальній записці зазначено, що документ:

• оновлює критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування;
• покращує процедури досудового розслідування;
• регулює строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів і правила їх моніторингу.

Чому корупціонерів не можна мобілізувати

Одним із ключових нововведень є пряма заборона призову на військову службу осіб, які мають статус обвинувачених у тяжких корупційних злочинах. Це зроблено з кількох причин:

1. Підрив авторитету армії. Присутність корупціонерів у лавах ЗСУ може дискредитувати військо як інституцію, що захищає державу.
2. Ризики для безпеки. Особи, що вже підозрюються у зловживаннях, можуть нести загрозу внутрішній дисципліні та порядку.
3. Сигнал суспільству. Заборона має показати, що держава принципова: служити країні – це честь, а не спосіб уникнути відповідальності за злочини.

Інші важливі зміни в законі:

• знижено поріг активів, за який настає відповідальність за незаконне збагачення;
• переглянуто межі відповідальності за недостовірне декларування;
• уточнено перелік посадовців, які підпадають під дію антикорупційного законодавства;
• удосконалено підслідність справ НАБУ та БЕБ;
• визначено чіткі строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів та порядок їх видалення.

У Верховній Раді наголосили: ці зміни відповідають європейським стандартам та позиції Європейського суду з прав людини. Вони спрямовані на зміцнення державної доброчесності й очищення влади навіть в умовах війни.

Бренд iQOO презентував бюджетний смартфон iQOO Z10 Lite. Апарат отримав екран IPS з діагоналлю 6,74 дюйми та кадровою частотою 90 Гц. Фронтальна камера 5-мегапіксельна, основна – з датчиками роздільною здатністю 50 і 2 Мп.

В основі апаратної платформи лежить SoC MediaTek Dimensity 6300, обсяги пам’яті – 8 та 256 ГБ у топовій версії. Місткість акумулятора склала 6000 мАг, він підтримує зарядку потужністю 15 Вт. У пристрої реалізований захист від пилу та води відповідно до ступеня IP64, є стереодинаміки та бічний сканер відбитків пальців. iQOO Z10 Lite керується Android 15 з інтерфейсом Funtouch OS 15.

Ціни такі: 4/128 ГБ – 115 доларів, 6/128 ГБ – 130 доларів, 8/256 ГБ – 150 доларів.

З 1 червня 2025 року «Нова пошта», а з 1 липня і «Укрпошта» запроваджують нові обмеження на післяплату для фізичних осіб, які не мають статусу ФОП.

Фінансова консультантка Юлія Корнійчук пояснює, що це частина загальнодержавної політики боротьби з тіньовою торгівлею в інтернеті без оформлення ФОП.

Основні обмеження

«Нова пошта»:

• До 100 тис. грн на місяць без підтвердження джерела коштів.
• До 349 999 грн лише з документальним підтвердженням.
• Можливе призупинення виплат і вимога пояснень щодо продажу.

«Укрпошта»:

• Готівкові виплати: до 100 тис. грн/міс, не більше 10 операцій.
• На банківську картку: до 250 тис. грн/міс, до 500 операцій.

Юлія Корнійчук зазначила, що ці обмеження продовження політики Нацбанку, яка вже торік обмежила карткові перекази між фізособами. Держава таким чином посилює контроль над підприємницькою діяльністю, що ведеться без реєстрації.

Тобто, якщо особа продає товари без сплати податків вона ризикує отримати значний штраф від 17 до 85 тисяч гривень, адже податкова бачить всі перекази, які робляться через Нові Пошту або Укрпошту. Перевірятися будуть ті особи, які роблять більше 4 продажів в місяць.

Корнійчук попереджає, що систематична торгівля без ФОП – це ризик. Єдиний надійний спосіб уникнути санкцій, це офіційно зареєструвати підприємницьку діяльність, адже ліміти й запити від держорганів лише посилюватимуться.

Таким чином, держава і великі поштові оператори чітко дають зрозуміти: продажі без реєстрації – це порушення, і така практика дедалі частіше потраплятиме в поле зору фіскальних органів.