Після завершення воєнного стану в Україні на осіб, які ухилялися від мобілізації, можуть чекати штрафи, судові переслідування та навіть тюремні строки.

У законопроєкті про посилення мобілізаційних заходів передбачено механізми відповідальності для громадян, які не з’явилися до територіальних центрів комплектування (ТЦК). Хоча слово «ухилянт» є неофіційним, у юридичній площині така особа набуває статусу порушника лише після відповідного вироку суду за статтею 336 Кримінального кодексу України — «Ухилення від призову під час мобілізації».

Як зараз виявляють ухилянтів

Розшук осіб, що ухиляються від мобілізації, здійснюють правоохоронні органи. Їх дії координуються через базу даних «Оберіг», яка інтегрована до інформаційних систем МВС. Саме цю інформацію використовують поліцейські під час перевірок.

Згідно із законами «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни, які порушують правила військового обліку або відмовляються від проходження комісії, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність. Вид покарання залежить від характеру порушення.

Відповідальність після війни

На сьогодні в українському законодавстві немає чіткого алгоритму дій щодо ухилянтів у післявоєнний період. Водночас у суспільстві зростає запит на справедливість і рівність усіх перед законом.

Юристи прогнозують, що після скасування воєнного стану частина справ щодо ухилення від мобілізації може бути переглянута або навіть закрита. Особливо це стосується випадків, коли правопорушення пов’язані з неявкою до ТЦК або відмовою від проходження медкомісії. Зміна обставин може стати підставою для оскарження таких справ.

Яке покарання загрожує

Основна стаття, що регламентує кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації — стаття 336 ККУ. Вона передбачає позбавлення волі від 3 до 5 років. Проте в багатьох випадках вирок може бути умовним — із випробувальним терміном від 6 місяців до 3 років (переважно — 1–2 роки).

Важливо: якщо військовозобов’язаний проходить медичну комісію, уточнює облікові дані, але уникає призову — це теж може стати підставою для відкриття кримінального провадження.

Що чекає на тих, хто виїхав за кордон

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що українці, які під час війни виїхали за кордон і уникали мобілізації, після повернення можуть зіткнутися з серйозними «юридичними проблемами».

Йдеться передусім про осіб, які отримали фіктивні медичні довідки чи скористалися іншими корупційними схемами для виїзду з України. За словами Подоляка, такі дії будуть кваліфікуватися як корупційні злочини, а винних можуть притягнути до відповідальності в суді.

Раніше журналісти викрили 372 організації, через які сотні чоловіків незаконно залишили територію України. У публічному доступі також з’явилися імена 2248 чоловіків, які скористалися системою «Шлях» для виїзду.

Що робить держава

Після низки скандалів та резонансних викриттів уряд України анонсував підготовку законодавчих змін, які враховуватимуть пропозиції обласних військових адміністрацій. Мета — унеможливити зловживання у майбутньому та створити рівні умови для всіх військовозобов’язаних громадян.

Росія щомісяця мобілізує щонайменше 40 – 50 тисяч осіб, тому Україна повинна як мінімум мобілізувати 30 тисяч, щоб активно протистояти ворогу. Але добровільно мобілізувати таку кількість осіб без примусу неможливо.

Таку заяву зробив письменник і військовослужбовець Павло Вишебаба, який давав інтерв’ю проєкту “Люди змін із Лесею Вакулюк”

За словами військового, багато його знайомих говорять, що мобілізація потрібна, але бусифікація – жахливе явище, тому й люди не хочуть йти до війська добровільно.

На думку Вишебаби, військовозобов’язані, які хотіли бути в армії, пішли туди в перший рік, а інші особи уже шукають виправдання, щоб не іти служити.

“Взагалі, чи реальна зараз непримусова мобілізація? Чи зможе Україна мобілізувати 30 тисяч в місяць добровольців? Це питання наріжне, таке, яке стоїть руба. Я думаю, ні. Закінчилися ті люди, які пішли добровільно. І тепер, як і в будь-якій довгій війні, потрібна примусова мобілізація“, – заявив військовий.

Боєць зауважив, що примусова мобілізація мала місце як під час Другої світової війни, так і під час війни в Афганістані – іншого вибору не було. Водночас він підкреслив, що розуміє тих, хто боїться загинути чи отримати поранення, однак наголосив на важливості подолання власних страхів заради збереження України.

Також читайте:

Військова присяга уже з 1 вересня для всіх студентів: служити будуть всі

Навіть у власному авто не все дозволено: за що можуть оштрафувати водія на 25 тисяч гривень

Попри стрімке зростання популярності безготівкових розрахунків, багато українців продовжують активно користуватися банкоматами для отримання готівки, зарплат, пенсій чи щоденних витрат. Тому важливо пам’ятати про правила безпеки під час зняття коштів.

Хоча більшість розрахунків нині здійснюється через картки або мобільні застосунки, готівка залишається актуальною і робота з банкоматом вимагає обережності, адже техніка може дати збій, а іноді трапляються випадки шахрайства.

Чому важлива пильність

Попри стабільність більшості операцій, банкомати не захищені від технічних збоїв та махінацій, щоб уникнути проблем, слід дотримуватися елементарних заходів безпеки.

Перед тим як вставити картку, уважно огляньте банкомат, якщо помітите сторонні елементи, тріщини, наліпки, приховані камери чи скотч, краще не користуватися таким пристроєм. Це можуть бути ознаки скімінгу – крадіжки даних з картки.

У разі видимих пошкоджень, особливо якщо є сліди втручання, оберіть інший апарат — бажано в банківському відділенні, ТЦ або під охороною.

Що робити, якщо банкомат не видав готівку

Іноді гроші не з’являються, але з рахунку вони списуються. У такій ситуації:

• зачекайте біля банкомата кілька хвилин – можлива затримка видачі;
• перевірте баланс через мобільний додаток;
• якщо кошти списано, але їх не отримано, одразу зверніться до служби підтримки банку;
• зафіксуйте ситуацію й виконуйте інструкції оператора.

Зазвичай, після внутрішнього розслідування банк повертає кошти протягом кількох днів.

Якщо банкомат «зажував» картку

Іноді картка може залишитися у пристрої, причини можуть бути як технічні, так і пов’язані з безпекою. У такому випадку слід:

• негайно подзвонити на гарячу лінію банку;
• за потреби – заблокувати картку;
• у разі неможливості повернення – замовити перевипуск.

Особливо небезпечно, якщо банкомат розташований у відкритому просторі і карткою може скористатися стороння особа, адже банкомат через деякий час може просто повернути зажовану картку. Навіть без PIN-коду її іноді можна застосувати для покупок онлайн.

Як обрати безпечне місце для зняття грошей

Найкраще використовувати банкомати, встановлені в освітлених та людних місцях: у банківських відділеннях, супермаркетах чи торгових центрах. Уникайте:

• погано освітлених ділянок;
• банкоматів біля закутків, пустирів, чи ізольованих зупинок;
• місць без відеоспостереження.

У разі необхідності зняття коштів у ризикованій зоні – не варто отримувати велику суму.

Додаткові заходи безпеки

• Ніколи не передавайте картку іншим людям;
• Не зберігайте PIN-код разом із карткою або в телефоні;
• Використовуйте двофакторну автентифікацію для онлайн-операцій;
• Завжди майте під рукою номер гарячої лінії вашого банку.

Хоч користування банкоматами стало звичною частиною життя, не варто забувати про можливі ризики. Дотримуючись простих правил безпеки, ви зможете захистити свої кошти та уникнути неприємних ситуацій.