Її можна обдурити за допомогою фотографії або відео з власником смартфона, а також просто схожу людину
Galaxy S10, ймовірно, кращий на поточний момент Android-смартфон на планеті, але варто бути гранично обережним, використовуючи його вкрай ненадійну систему розпізнавання по обличчю. Справа в тому, що її можна дуже легко обдурити за допомогою фото, відео і навіть схожих на вас людей.
Флагманські смартфони Samsung і раніше відрізнялися слабким захистом функції сканування по обличчю, про що попереджав сам виробник. А все тому, що на відміну від того ж iPhone з Face ID, південнокорейський гігант для цих цілей використовує звичайну фронтальну камеру і відповідний софт. Була надія на те, що ситуація зміниться з виходом Galaxy S10, але спосіб розблокування залишився колишнім.
Перевірка надійності сканера особи в Galaxy S10, поряд з випробуванням на міцність і розбиранням, цікавило багатьох найбільше. Видання The Verge і YouTube-блогер Льюїс Хілсентегер (Lewis Hilsenteger) з Unbox Therapy змогли перехитрити технологію розпізнавання по обличчю за допомогою відео, відтвореного на іншому смартфоні. При цьому Льюїсу не завадило навіть те, що екран пристрою, на якому було запущено відео, неабияк забруднений відбитками пальців.
Італійський ресурс SmartWorld також зміг обдурити Galaxy S10, але вже статичним зображенням з іншого смартфона.
Найцікавіше, що вам, можливо, навіть не знадобиться фотографія власника Galaxy S10, щоб його розблокувати. Дослідник додатків Джейн Манчун Вонг (Jane Manchun Wong) похвалилася на своїй сторінці в Twitter, що легко зняла блокування з новенького Galaxy S10 + її брата, просто піднісши апарат до свого обличчя. Більш того, це спрацювало навіть із закритими очима. Тобто подібності між братом і сестрою виявилося досить, щоб перехитрити пристрій.
Таким чином, розблокування по обличчю продовжує залишатися самим небезпечним способом захисту смартфонів, це визнають і самі виробники. Виняток поки становить технологія Face ID від Apple. Що стосується останніх флагманів Samsung, то краще покладатися на ультразвуковий сканер відбитків пальців, він більш надійний.
Оператор мобільного зв’язку «Київстар» представив новий хмарний сервіс Kyivstar Cloud, призначений для корпоративних клієнтів. Сервіс дозволяє українським компаніям зберігати, обробляти дані та масштабувати IT-інфраструктуру на базі вітчизняних датацентрів.
Основні можливості Kyivstar Cloud
Безпечне зберігання та обробка корпоративних даних.
Розгортання програмного забезпечення, вебсайтів та застосунків.
Створення віртуальних машин та середовищ для віддаленого доступу.
Інтеграція CRM, ERP та інших бізнес-систем.
Використання платформи як резервного майданчика для інфраструктури.
Технічні характеристики
Виділені сервери: 88vCPU Intel, до 1500 ГБ ОЗП, сховище від 1,5 ТБ.
Платформа: PROXMOX VE для керування віртуальними серверами.
Безпека: відповідність міжнародним стандартам, резервне живлення, український датацентр.
Сервісна підтримка: супровід під час міграції та технічна підтримка протягом усього періоду користування.
Доступність та підключення
Скористатися сервісом можна через бізнес-платформу «Київстар». Kyivstar Cloud стане в нагоді компаніям, які прагнуть цифрової трансформації з локальним зберіганням даних.
Нагадаємо, раніше «Київстар» також анонсував продаж ШІ-асистентів «під ключ» для автоматизації бізнес-процесів.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з мобільним оператором “Київстар” працює над створенням національного ШІ-асистента для державного порталу “Дія”. Наразі проєкт проходить етап внутрішнього бета-тестування.
Як повідомляє Мінцифра, вже найближчим часом українці зможуть отримати першу державну послугу за допомогою штучного інтелекту. У перспективі новий сервіс дозволить громадянам спілкуватися з державними системами у форматі живого діалогу — без потреби вручну заповнювати форми або натискати кнопки.
Національна мовна модель на базі українських даних
Ключовим елементом ініціативи стане створення великої української мовної моделі штучного інтелекту (LLM), над якою вже працюють Мінцифра та “Київстар”. Модель навчатимуть на українському контенті: законодавстві, наукових роботах, бібліотечних ресурсах, а також спеціальних, частково закритих даних.
Міністр Михайло Федоров наголошує, що така модель зможе краще адаптуватися до національного контексту та стане ефективним інструментом в обороні, медицині та державному управлінні. Зокрема, її застосування можливе навіть у військовій сфері — для аналізу фотографій з фронту чи декодування супутникових знімків.
Безпека, етика та контроль
Уся інформація оброблятиметься виключно в межах України. Це гарантує безпеку даних, особливо у сферах оборони та охорони здоров’я. При Мінцифрі буде створено спеціальний координаційний комітет, а також експертні ради з етики й технологій для нагляду за якістю і безпечністю розробки.
Фінансування та плани запуску
“Київстар” стане головним технічним партнером та повністю профінансує розробку з власних ресурсів — без залучення коштів держбюджету. Запуск тестової версії мовної моделі заплановано до кінця 2025 року.
Після завершення тестування асистент стане доступним для широкого використання — як для громадян, так і для бізнесу. За словами Федорова, цей інструмент не створюється для конкуренції з ChatGPT, а як зручна й безпечна альтернатива для українського користувача.
Команда Viber дізналась, скільки часу українці проводять у телефоні та чому віддають перевагу — повідомленням або дзвінкам. В опитуванні в офіційному каналі Viber Україна взяли участь близько 40 тисяч респондентів.
Результати опитування показали, що 38% українців проводять у телефоні 4-6 годин на день. На питання “Скільки часу на день ви проводите в телефоні (чати, дзвінки та інша активність?” відповіді розподілилися наступним чином:
4-6 годин. Усе життя — у телефоні — 38%;
2-4 години — 31%;
До 2 годин. Зайнятий/-а іншими справами — 31%.
Команда також дізналась, що обирають респонденти — зателефонувати чи написати в чаті. 63% українців віддають перевагу дзвінкам. Відповіді на запитання “Що ви вибираєте для себе — дзвінки чи чати?” розподілилися таким чином:
Більше люблю телефонувати, але іноді змушений/-а писати — 52%;
Більше люблю чати, але іноді змушений/-а дзвонити — 27%;
Я телефоную — мій вибір однозначний — 11%;
Усе можна вирішити в тексті — дзвінки незручні — 10%.
Примітка: методика дослідження — анонімне онлайн-опитування, n>36 000. Ключова вікова група — 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45.