В Польщі у 2025 році знатно погіршилося ставлення до українських біженців, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення. Про це свідчить нове опитування. Особливо негативно до українців ставляться малозабезпечені поляки, які схильні перекладати на українців відповідальність за власні труднощі.

Про це повідомляє видання BВС.

Опитування варшавського центру CBOS, проведене у лютому 2025 року, показало, що 38% опитуваних респондентів заявили про антипатію до українців. Для порівняння: ще на початку 2023 року позитивне ставлення висловлювали 51% поляків, тоді як негативне лише 17%.

«Моя донька, якій десять років, часто каже, що хоче бути полячкою. Адже будучи українкою, вона відчуває до себе ворожість, що приносить їй певний дискомфорт», – ділиться дитячий психолог Тетяна, яка переїхала до Варшави у 2022 році.

Українці все частіше стикаються з ворожістю, від образ на вулиці до відмов у наданні житла. У польських школах, за словами Тетяни, близько двох із трьох українських дітей зазнають травлі.

Професор соціології Петро Длугош пояснює таку динаміку загостренням конкуренції за обмежені ресурси, зокрема, на ринку праці, у сфері житла у великих містах, а також через навантаження на систему охорони здоров’я та освіти.

«Було б наївно вважати, що хвиля доброзичливості триватиме роками», – зазначає Петро Длугош

Опитування також виявило дві соціальні групи, де рівень неприйняття українців найвищий:

• малозабезпечені поляки, які схильні вбачати в українцях джерело своїх проблем;
• молоді жінки до 29 років без вищої освіти, у них рівень антипатії вдвічі перевищує середній. Причини негативу, це конкуренція за робочі місця, житло, а також культурні відмінності.

Нагадаємо, нещодавно в Польщі пройшли президентські вибори, на яких перемогу здобув кандидат від партії «Право і справедливість» Навроцький. Він відкрито заявляє, що не бачить України серед майбутніх членів Європейського Союзу чи НАТО.

Поки у Верховній Раді лежить законопроект, який забирає відстрочку у студентів 25+ років, влада активно перевіряє освітні заклади на навчання студентів.

Ще у 2024 році у Міністерстві освіти повідомляли, що тисячі чоловіків старше 25 років почали вступати на навчання, хоча довоєнні цифри показували, що таких студентів було набагато менше.

Тому, щоб упевнитеся, чи дійсно всі студенти проходять навчання у 2025 році, влада активно почала перевіряти навчальні заклади і за результатами перевірки було уже відраховано 5 тисяч аспірантів.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

За його словами, у 2022–2023 роках спостерігалося нетипове зростання кількості чоловіків, які вступали на денну контрактну форму навчання в аспірантурі. Лише у 2023 році таких вступників було понад 18 тисяч. Багато хто з них намагався таким чином уникнути мобілізації, скориставшись правом на відстрочку.

У відповідь Міносвіти змінило умови вступу до аспірантури, а також розпочало перевірку академічної успішності тих, хто вступив у 2022 – 2023 роках.

Винницький наголосив, що відрахування ініціюють не лише в межах державних перевірок, самі виші також посилюють вимоги до здобувачів. В університетах виявляють аспірантів, які не виконують навчальну програму, не пишуть статей і дисертацій, не займаються дослідженнями.

Як приклад він навів Луцький національний технічний університет, де ректорка нещодавно повідомила про відрахування близько тисячі аспірантів через невиконання ними навчального плану. Це рішення ухвалили без втручання міністерства. За словами Винницького, такі дії нормальна практика для вишів, які піклуються про якість освіти та власну репутацію.