В Міністерстві освіти почали уже публічно звертатися до батьків, щоб ті не вивозили своїх дітей за кордон. Адже мобілізація починається з 25 років, тому страх батьків є безпідставним.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

«Я нагадую, що у нас мобілізаційний вік – 25 років, і немає жодних перспектив його зниження. Тому паніка, що “я мушу вивезти сина у 17 років, бо його мобілізують”, абсолютно нераціональна», – підкреслив міністер

За словами Винницького, на національний мультипредметний тест (НМТ) цього року зареєструвалися 312 490 осіб, що лише на 18 менше, ніж торік. Приблизно 20 тисяч з них складатимуть тест за кордоном, що свідчить про їхнє прагнення вступити саме до українських університетів.

Він також зазначив, що вітчизняні заклади вищої освіти залишаються конкурентоспроможними, а рівень бакалаврату є високим: «Наші студенти – зірки в європейських магістерських програмах. Це ознака того, що зміст нашої освіти – на належному рівні».

Посадовець визнав, що значна кількість учнів 10 – 11 класів нині перебувають за кордоном, однак частина з них повертається до України для вступу до вишів.

«Ці діти дуже часто повертаються в українську систему на рівні вищої освіти. Є перетин кордону і туди і назад», – зазначив посадовець.

Винницький наголосив, що українська освіта є ефективним шляхом до самореалізації: «Освіта – це завжди підготовка своїх громадян для життя у своїй державі. Якщо я йду в польську систему, то стаю іммігрантом. А якщо ти залишаєшся іммігрантом, то починаєш з найнижчого соціального щабля».

Водночас він зауважив, що кількість іноземних студентів в Україні значно зменшилась – з 83 тисяч до 8 тисяч, що є фінансовою втратою. Втім, для внутрішніх абітурієнтів українська вища освіта залишається привабливою.

Нагадуємо, що раніше народна депутатка Ніна Южаніна розповіла, що перед початком навчального року з України виїхали близько 300 тисяч дітей, що є тривожним сигналом для держави. А міністр освіти і науки України Оксен Лісовий також висловив занепокоєння з приводу масового виїзду старшокласників, зокрема хлопців, за кордон.

Багато чоловіків інтересуються, скільки може тривати розшук від ТЦК, якщо вони не збираються оновлювати дані чи проходити ВЛК і навіть ігнорують повістки.

На цю тему висловився адвокат Юрій Айвазян на порталі “Юристи.UA”.

За словами юриста, у випадку порушення правил військового обліку та несплати штрафу, людину можуть оголосити в розшук. І багатьох хвилює питання: “який термін триває розшук від ТЦК?”

Адвокат пояснив, що розшук не є вічним – законом визначені чіткі часові межі. Однак сам розшук автоматично не припиняється, ініціативу має проявити сам громадянин, подавши відповідну заяву до ТЦК після завершення встановленого строку.

Юрист нагадав, що згідно зі статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення може бути застосоване не пізніше трьох місяців з моменту виявлення порушення і максимум протягом року з моменту його вчинення.

Проте, навіть після закінчення цього строку, людину автоматично з розшуку не знімають.

«Навіть, якщо минуло більше року з моменту виявлення правопорушення, це не означає, що ТЦК самостійно звернеться до поліції з ініціативою припинити розшук після завершення строків», — підкреслив Айвазян.

Таким чином, щоб зняти себе з розшуку, особа має самостійно – або за допомогою юриста звернутися до ТЦК із відповідним запитом.

«Без жодних дій з вашого боку ви можете залишатися в розшуку фактично без обмежень у часі», — резюмував адвокат.

Нагадуємо, що в Міністерстві оборони раніше зазначали, що до кінця літа в додатку “Резерв+” у військовозобов’язаних буде можливість подати заяву про признання порушення правил військового обліку і сплатити штраф в добровільному порядку, після цього їх можуть зняти з розшуку.

Також читайте:

Мобілізація у травні: що чекає військовозобов’язаних старше 50 років

Кабмін скасує відстрочку від мобілізації для здобувачів освіти, які почали навчання після 25 років.

Тепер, коли податкова отримала більше важелів для контролю за українцями, які ведуть діяльність без сплати податків, постраждали також громадяни, які часто отримують грошові перекази. У зв’язку з цим економічний експерт Григорій Кузьменко розповів, як уберегтися від зайвих проблем із податковою.

Експерт зазначив: якщо особа отримує регулярні перекази між близькими родичами – такими як батьки, діти, брати, сестри, бабусі чи дідусі – вони не підлягають оподаткуванню. Водночас, якщо суми великі або надходять систематично, податкова може розцінити їх як оподатковуваний дохід за ставкою 19,5%.

Щоб уникнути неприємностей, фахівець порадив притримуватися наступних порад:

• завжди зазначати чітке призначення платежу (наприклад, «подарунок» або «особисті кошти»);
• не приймати великі суми від сторонніх осіб без пояснень;
• якщо отримуєте оплату за товари чи послуги — зареєструватися як ФОП.

Дотримання цих правил дозволить уникнути податкових ризиків і непорозумінь із банками.