В Україні почала помітно змінюватися судова практика щодо чоловіків, яких визнають винними в ухиленні від мобілізації. Якщо раніше у багатьох подібних справах обвинувачені могли розраховувати на умовний термін, то зараз ситуація стає значно жорсткішою.
На тлі повномасштабної війни та постійної потреби у поповненні війська суди дедалі частіше призначають не випробувальний строк, а реальне позбавлення волі. Йдеться насамперед про справи за статтею 336 Кримінального кодексу України – ухилення від призову під час мобілізації.
За словами адвоката Руслана Ткаченка, який спеціалізується на таких справах, умовний термін уже не можна сприймати як гарантований варіант. Навпаки, у багатьох випадках прокуратура наполягає на суворішому покаранні, а м’які вироки можуть оскаржувати в апеляції.
Як зазначив адвокат, найчастіше в справах по ухиленні від мобілізаціїчоловікам призначають мінімальний строк передбачений законом, а саме – 3 роки позбавлення волі.
Ще кілька років тому ситуація виглядала інакше. За даними Opendatabot, у 2023 році українські суди винесли 1274 вироки у справах про ухилення від військової служби. Водночас реальне ув’язнення отримали лише кілька десятків чоловіків, а більшість тоді відбувалася умовними строками.
Тепер підхід стає іншим. Суди враховують воєнний стан, потребу армії в особовому складі, масові неявки до ТЦК та велику кількість військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку. У таких умовах аргументи про «розкаяння» або складні життєві обставини вже не завжди рятують від реального строку.
Особливо ризикують ті чоловіки, які вже пройшли ВЛК, були визнані придатними, отримали повістку на відправку, але без поважної причини не з’явилися. Саме такі обставини найчастіше стають підставою для кримінального провадження.
Останні вироки лише підтверджують цю тенденцію. Наприклад, у 2026 році в Черкасах чоловік отримав повістку на відправку у бойову частину, але у визначений час до ТЦК не прибув. У суді він посилався на проблеми зі здоров’ям та сімейні обставини, однак законних підстав для відстрочки суд не встановив. У результаті чоловіка визнали винним за ст. 336 ККУ.
Ще один показовий випадок – справа із Сумщини у 2026 році. Липоводолинський районний суд визнав чоловіка винним в ухиленні від мобілізації та призначив йому 3 роки позбавлення волі. За матеріалами справи, він мав прибути для відправки до військової частини, але без поважних причин не з’явився. Апеляція залишила вирок без змін, а справа дійшла до Верховного Суду.
Водночас є важливий нюанс: реальний строк не означає, що суди автоматично стають на бік обвинувачення. Нещодавно Верховний Суд скасував вирок чоловіку з Кременчука, якому раніше дали 3 роки ув’язнення за неявку після повістки. Причиною стали порушення, пов’язані з рішенням ВЛК. Адміністративний суд скасував висновок про придатність, а Верховний Суд вказав, що це могло змінити правовий статус чоловіка на момент інкримінованого порушення.
Тобто практика стала жорсткішою, але не механічною. Якщо людина просто не з’явилася після проходження ВЛК і повістки на відправку – ризик реального строку дуже високий. Але якщо в процедурі були порушення, особливо щодо медичного огляду або оформлення документів, це може стати підставою для перегляду справи.
Фактично для військовозобов’язаних правила гри стали жорсткішими. Якщо раніше багато хто розраховував, що навіть після кримінальної справи можна буде отримати умовний термін, то зараз такий сценарій стає все менш надійним.