В Україні знову заговорили про масштабну реформу ТЦК і причина очевидна, адже за останній час суспільство дедалі частіше обговорює скарги на роботу ТЦК, конфлікти під час мобілізаційних заходів, непрозорі рішення та недовіру з боку громадян.
Водночас держава стикається й з іншою проблемою, значна частина військовозобов’язаних чоловіків ухиляється від обліку, не оновлює дані або ігнорує виклики. Через це влада хоче змінити сам підхід до мобілізаційних процесів: зробити їх більш зрозумілими, цифровими та контрольованими.
Саме на це спрямований законопроєкт №15236 «Про реформу ТЦК та сервісну модель мобілізації». Документ пропонує змінити роботу ТЦК – від силового та непрозорого формату до сервісної моделі, де громадянин має чітко розуміти свої права, обов’язки та причини виклику.
Одним із найгучніших пунктів реформи є запровадження електронних повісток. Ідеться про те, що взаємодію між військовозобов’язаним та ТЦК хочуть максимально перевести в цифровий формат. Тобто повістка може надходити не лише у паперовому вигляді, а через електронний кабінет військовозобов’язаного.
У такому разі електронна повістка фактично стане офіційним повідомленням, яке надсилатиметься онлайн із фіксацією отримання. Це означає, що система має бачити, коли саме документ був доставлений людині та чи був він відкритий або підтверджений. За задумом авторів, такий механізм має зменшити кількість суперечок щодо того, чи отримував громадянин повістку насправді.
Крім того, електронний кабінет має дати військовозобов’язаному доступ до власної інформації. Людина зможе бачити свій статус, дані про придатність, відстрочку, перебування в резерві або інші важливі відомості. Це повинно прибрати ситуації, коли громадянин не розуміє, що саме про нього є в базах і чому його викликають до ТЦК.
Ще один важливий пункт – прозорі правила мобілізації. У законопроєкті йдеться про необхідність чітко визначити критерії призову: вік, стан здоров’я, військову або цивільну спеціальність, черговість виклику та логіку ухвалення рішень. Іншими словами, людина має розуміти, чому саме її викликають, а не когось іншого.
Окремо пропонується змінити й саму роль ТЦК. Вони мають бути не лише установами, які займаються мобілізацією, а й сервісними органами. ТЦК повинні консультувати громадян, пояснювати права та обов’язки, допомагати з документами і надавати зрозумілу інформацію.
Також реформа передбачає посилення контролю за працівниками ТЦК. Зокрема, пропонується запровадити обов’язкову відеофіксацію взаємодії військовозобов’язаних із представниками ТЦК. Це може стати запобіжником від зловживань, конфліктів і ситуацій, коли сторони по-різному описують одну й ту саму подію.
Крім того, у документі передбачена ідея створення незалежного органу, куди громадяни зможуть скаржитися на дії працівників ТЦК або інших осіб, причетних до мобілізаційного процесу. Якщо така структура реально запрацює, вона може стати важливим механізмом захисту прав військовозобов’язаних.
Ще одна зміна – персональна відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації. Тобто йдеться не лише про контроль над громадянами, а й про контроль над самими представниками системи.
Також законопроєкт пропонує розмежувати функції ТЦК. Окремо має бути облік та адміністрування, а окремо – ухвалення мобілізаційних рішень. Це повинно зменшити концентрацію повноважень в одних руках і знизити ризики зловживань.
У підсумку нова реформа ТЦК може суттєво змінити правила гри. Якщо законопроєкт ухвалять і наповнять реальними механізмами, мобілізація має стати більш цифровою, прозорою та зрозумілою для громадян. А роль ТЦК може поступово зміститися від силового тиску до сервісної підтримки, консультацій і чіткої комунікації з військовозобов’язаними.