В Україні знову заговорили про необхідність серйозного перезавантаження мобілізаційної системи. У Верховній Раді визнають, що нинішній механізм потребує змін, адже війна триває вже не перший рік, а добровольців дуже мало. Тому особливо болісними майбутні рішення можуть стати для військовозобов’язаних, які ухиляються від служби або перебувають у розшуку.
Про це заявила народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська в ефірі програми «Говорить великий Львів».
За її словами, реформа мобілізації є складним, але реальним процесом. Вона наголосила, що держава має спочатку намагатися діяти через зрозумілі та цивілізовані механізми, однак у випадках, коли люди свідомо ігнорують свої обов’язки, можуть застосовуватися жорсткіші інструменти впливу.
Бобровська зазначила, що зміни будуть непростими, а для частини чоловіків, які сьогодні перебувають у розшуку, вони можуть виявитися особливо відчутними. На її думку, іншого виходу у держави фактично немає, адже військові, які воюють з 2022 року, потребують заміни та ротації.
«Якщо людина не хоче по-хорошому, а варто спробувати по-хорошому, тоді держава має застосовувати свої санкції, свої заходи примусу для того, щоб людина дійшла до військової служби і замінила тих, хто там з 2022 року», – заявила нардепка.
У парламенті також обговорюють можливе посилення відповідальності для військовозобов’язаних, які після отримання повістки не з’являються до ТЦК. Йдеться не лише про зміни в роботі самих ТЦК, а й про нові підходи до контролю за виконанням мобілізаційного законодавства.
Водночас конкретні законопроєкти щодо нової реформи мобілізації наразі ще не зареєстровані. Поки що йдеться про політичні заяви та дискусії всередині парламенту щодо того, як має працювати система далі.
Варто зазначити, що з 1 червня загальні правила мобілізації в Україні не змінюються. Водночас уряд уже вніс корективи до порядку бронювання працівників критично важливих підприємств, що також може вплинути на частину військовозобов’язаних.