Питання бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні залишається одним із найскладніших у період війни. Держава одночасно має забезпечувати потреби армії в особовому складі та не допустити зупинки підприємств, які підтримують економіку й наповнюють бюджет.
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко в інтерв’ю «Телеграфу» розповів про посилення вимог до критично важливих підприємств, перевірки бронювання, можливі корупційні схеми в оборонному секторі та неефективність окремих дій ТЦК.
За словами парламентаря, в Україні вже фактично триває процес скорочення кількості підприємств, які мають статус критичних і можуть бронювати працівників.
Горбенко заявив, що існує негласна установка зменшити кількість таких підприємств приблизно на 10-20%. Саме тому критерії для отримання або підтвердження критичності регулярно переглядають і посилюють.
Він також зазначив, що перевірки підприємств, які користуються правом бронювання, відбуваються вже близько року. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ. За словами депутата, це має знизити ризики зловживань і корупції.
Проблема фіктивного бронювання
Окрему увагу Горбенко звернув на оборонно-промислові підприємства, які можуть отримувати 100% бронювання для своїх працівників. На його думку, саме в цій сфері потрібно ретельно аналізувати, чи відповідає кількість персоналу реальним виробничим показникам.
Депутат пояснив, що якщо підприємство до бронювання виробляло продукції на певну суму, а після суттєвого збільшення штату обсяги виробництва майже не зросли, це може бути підставою для додаткової перевірки.
Як приклад він навів ситуацію, коли 100 працівників виготовляли продукції на 100 мільйонів гривень, а після збільшення штату до 200 людей виробництво зросло лише до 120 мільйонів. На думку нардепа, такі випадки можуть свідчити про фіктивне працевлаштування заради бронювання.
Штучний інтелект можуть використати для контролю
Горбенко вважає, що цифрові інструменти, зокрема штучний інтелект, можуть допомогти державі виявляти підозрілі схеми у сфері бронювання.
За його словами, якщо Міністерство оборони системно підійде до цифровізації цього процесу, технології зможуть порівнювати чисельність працівників, обсяги виробництва, податкові показники та інші дані. Це дозволить швидше знаходити невідповідності й мінімізувати корупційні ризики.
Повністю скасовувати бронювання не можна
Попри наявність зловживань, Горбенко виступає проти повного скасування бронювання для бізнесу. Він наголосив, що для багатьох підприємств це єдиний спосіб продовжувати роботу в умовах війни.
Нардеп підкреслив, що саме працюючий бізнес забезпечує надходження до бюджету, з якого фінансується сектор безпеки й оборони. Тому, на його думку, держава має не ліквідовувати систему бронювання, а зробити її більш прозорою.
Оптимальним шляхом Горбенко назвав регулярні перевірки підприємств і поступове підвищення вимог до отримання статусу критичності.
Рейди ТЦК у спортзалах і ресторанах
Парламентар також висловився щодо рейдів представників ТЦК у спортзалах, ресторанах, клубах та інших громадських місцях. На його думку, такі дії не завжди дають реальний результат.
Горбенко заявив, що за останні півтора року не побачив від ТЦК ефективної інформаційної кампанії, яка могла б підвищити темпи мобілізації або мотивувати громадян долучатися до війська.
Водночас він навів приклади підрозділів, які за його словами, успішно працюють із добровольцями. Серед них депутат згадав Третю штурмову бригаду, «Хартію» та «Азов». Горбенко зазначив, що ці формування створили сильне військове середовище, яке приваблює молодь.
Коментуючи рейди, нардеп зауважив, що перевірки у кількох спортзалах навряд чи суттєво вплинуть на мобілізацію. Він припустив, що люди, які свідомо уникають військового обліку або мобілізації, зазвичай не відвідують публічні місця, а намагаються мінімізувати пересування.