Кожен українець має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд: жити у власній квартирі, здавати її в оренду, дозволяти проживати там родичам або знайомим і здавалося б, у будь-який момент вимагати звільнення житла, якщо власник більше не хоче, щоб ці люди там перебували.
Однак Верховний Суд фактично показав інший підхід. 17 квітня 2026 року у справі № 522/15146/22 суд не дозволив власнику квартири виселити людей, які тривалий час проживали у його житлі. Йдеться про колишню невістку та дитину, які мешкали у квартирі після того, як раніше були вселені туди зі згоди члена родини власника.
Про дану справу розповів адвокат Юрій Демченко. За його словами, рішення Верховного Суду може стати серйозним сигналом для всіх власників нерухомості, які дозволяють іншим людям проживати у своїх квартирах без чітко оформлених документів.
Адвокат нагадав, що цивільне законодавство України передбачає так звану тріаду права власності, власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Іншими словами, якщо квартира належить людині на праві власності, вона має вирішувати, хто може там проживати, а хто – ні.
На перший погляд, ситуація у цій справі мала бути очевидною: є власник квартири, є особи, які більше не мають його згоди на проживання, а отже – власник звертається до суду та просить їх виселити. Але суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій стали не на бік людей, які там проживають, а не на бік власника.
Ключовим аргументом стала не лише формальна наявність права власності, а й те, що відповідачі тривалий час проживали у квартирі, були там прописані та не мали іншого житла і сформували стійкий зв’язок із цим місцем проживання.
Саме це, за словами адвоката Юрія Демченка, і є найбільш небезпечним для власників. Адже тепер сам факт права власності може виявитися недостатнім для швидкого виселення людини, яка довго проживала у квартирі та може довести, що це житло стало для неї постійним місцем життя.
«Ви можете бути власником квартири, але якщо колись дозволили іншим людям там жити, а вони прожили там тривалий час, суд може стати на їхній бік. І тоді виселити таких осіб буде вкрай складно», – пояснює логіку проблеми адвокат.
Важливо розуміти, що Верховний Суд не позбавив власника права власності на квартиру. Формально квартира як була його майном, так і залишилася. Проте на практиці власник може опинитися у ситуації, коли він не може фактично користуватися своїм житлом так, як хоче, бо суд вважає виселення інших мешканців непропорційним втручанням у їхнє право на житло.
Саме тому це рішення вже називають прецедентним для подібних спорів. Нижчі суди можуть орієнтуватися на цю позицію Верховного Суду у справах, де власники намагаються виселити колишніх членів сім’ї, родичів, знайомих або інших осіб, які тривалий час проживали у квартирі.
Що робити власникам, щоб не потрапити в таку пастку?
По-перше, не варто бездумно реєструвати у своїй квартирі сторонніх осіб або навіть родичів, якщо немає повного розуміння наслідків. Реєстрація місця проживання сама по собі не створює права власності, але у майбутньому може стати одним із доказів того, що людина мала зв’язок із цим житлом.
По-друге, будь-яке проживання у квартирі бажано оформлювати письмово. Якщо це оренда – має бути договір оренди. Якщо тимчасове безоплатне проживання – варто письмово визначити строк, умови проживання та порядок звільнення житла.
По-третє, власнику не слід дозволяти ситуації ставати «постійною», якщо він насправді планував надати житло лише тимчасово. Чим довше людина проживає у квартирі, тим більше шансів, що у суді вона буде посилатися на стійкий зв’язок із житлом.
По-четверте, особливо обережними треба бути у випадках, коли у квартирі проживають діти. Наявність дитини майже завжди ускладнює спір, адже суди додатково враховують її інтереси, стабільність проживання та відсутність іншого житла.
Таким чином, рішення Верховного Суду у справі № 522/15146/22 стало важливим попередженням для власників нерухомості. Право власності залишається фундаментальним, але воно вже не завжди автоматично гарантує можливість швидко виселити людину з квартири.