В Україні готують новий підхід до бронювання військовозобов’язаних, який може суттєво змінити правила для критично важливих підприємств. Відповідну ініціативу озвучив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Зокрема, пропонується дозволити підприємствам отримувати 100% бронювання за умови регулярного залучення частини працівників до військової служби.
Фактично це може означати перекладання частини відповідальності за мобілізацію на роботодавців. Водночас остаточний механізм ще не затверджений.
Як підприємства можуть зобов’язати віддавати працівників до армії
За словами Корецького, підприємства зможуть повністю бронювати працівників, якщо регулярно забезпечуватимуть добровільне залучення частини колективу до війська.
Наприклад, якщо на підприємстві працюють 100 військовозобов’язаних чоловіків, роботодавець може отримати можливість забронювати 90 із них, тоді як решта 10 будуть мобілізовані.
Саме такий умовний приклад навів політолог Ігор Рейтерович в інтерв’ю Radio NV. Однак конкретних квот уряд наразі не визначив.
Таким чином, підприємства фактично можуть опинитися перед вибором: забезпечити мобілізацію частини колективу або ризикувати бронюванням інших працівників.
Що буде з мобілізованими працівниками
Ініціатива також передбачає, що чоловік має заздалегідь знати, куди саме його направляють на службу та на який термін.
Крім того, за мобілізованими пропонують зберігати робоче місце та заробітну плату. Водночас збереження посади вже гарантоване статтею 119 Кодексу законів про працю України, а механізм збереження зарплати потребуватиме окремого врегулювання.
Остаточні умови нового підходу мають опрацювати Міністерство оборони, Міністерство економіки та представники бізнесу.
Чому виникають питання до такої ініціативи
Найбільше занепокоєння викликає можливість перекладання відповідальності за мобілізацію безпосередньо на керівників підприємств.
Адже роботодавцям потенційно доведеться визначати, яких спеціалістів залишати для забезпечення роботи, а кого можуть залучити до війська.
Крім того, втрата навіть кількох кваліфікованих працівників здатна негативно вплинути на виробництво, виконання державних замовлень та податкові надходження.
Таким чином, запропонований прем’єром механізм може перетворити бронювання на своєрідний обмін: підприємство забезпечує мобілізацію частини працівників, щоб зберегти від призову інших. Однак залишається головне питання – чи не перекладуть таким способом відповідальність держави на роботодавців і чи не постраждають від цього чоловіки, які сумлінно працюють та підтримують економіку України.