Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про зміну системи бронювання військовозобов’язаних працівників. Зокрема, уряд відмовляється від безумовного 100% бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики. Водночас компаніям залишать можливість отримати повну бронь за виконання визначених умов.
Про це 23 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, передає «Суспільне». Відповідну інформацію також оприлюднили на офіційному сайті Кабміну.
За словами глави уряду, кількість заброньованих працівників щомісяця збільшується на десятки тисяч осіб. Водночас військовослужбовці, які перебувають на фронті вже кілька років, потребують ротації.
Саме тому влада вирішила переглянути механізм бронювання, щоб обмежити можливості для зловживань та забезпечити поповнення військових підрозділів.
100% бронювання для ОПК та енергетики скасовують
Одним із головних рішень уряду стала відмова від автоматичного бронювання всіх військовозобов’язаних працівників навіть на стратегічно важливих підприємствах.
Йдеться насамперед про оборонно-промисловий комплекс та енергетичну галузь, де раніше передбачалася можливість повного бронювання персоналу.
За словами Корецького, відповідні зміни необхідні через випадки зловживань, коли підприємства використовували свій статус для оформлення відстрочок співробітникам, які фактично не виконували критично важливих завдань.
Водночас уряд запевняє, що нововведення не повинні негативно вплинути на виробництво озброєння та роботу критичної інфраструктури.
Якщо підприємству для безперебійної діяльності необхідно забронювати більшу кількість працівників, воно зможе звернутися до Координаційного центру з відповідним обґрунтуванням.
Таким чином, можливість повного бронювання не зникає остаточно, однак більше не буде безумовною.
Які підприємства залишаться критично важливими
Кабмін також вирішив змінити підхід до визначення критичності підприємств.
Надалі відповідний статус планують надавати з урахуванням реального значення компанії для обороноздатності та функціонування економіки, а не лише її фінансових показників.
До критично важливих галузей і надалі належатимуть:
- оборонно-промисловий комплекс;
- енергетика;
- зв’язок і телекомунікації;
- логістика;
- житлово-комунальне господарство;
- інші сфери, необхідні для оборони та життєдіяльності країни.
Водночас галузеві та регіональні критерії критичності переглянуть, а підприємства перевірятимуть на можливі зловживання.
Як підприємства зможуть зберегти 100% бронювання
Попри рішення щодо скасування безумовної повної броні, уряд готує механізм, який дозволить роботодавцям бронювати всіх військовозобов’язаних співробітників.
Для цього підприємство повинно буде виконувати мобілізаційні зобов’язання.
Зокрема, передбачається регулярне добровільне залучення частини працівників до військової служби.
Для таких співробітників планують забезпечити:
- заздалегідь визначене місце проходження служби;
- встановлений термін військової служби;
- збереження робочого місця;
- збереження заробітної плати.
Новий механізм має забезпечити можливість ротації військовослужбовців, які тривалий час перебувають на фронті.
Його деталі розроблятимуть Міністерство оборони та Міністерство економіки спільно з представниками бізнесу.
Коли почнуть діяти нові обмеження бронювання
Уряд планує затвердити механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційних зобов’язань до 1 грудня 2026 року.
Водночас дата набрання чинності новими обмеженнями та остаточні відсоткові ліміти мають визначатися нормативними документами.
Тому ухвалене урядом рішення не варто ототожнювати з автоматичним анулюванням усіх раніше оформлених бронювань.
Окремо Міністерство оборони працюватиме над посиленням відповідальності за ухилення від військової служби.
Прем’єр-міністр наголосив, що зміни спрямовані насамперед на боротьбу зі зловживаннями та вдосконалення мобілізаційної системи, а не на негайне посилення призову.
Таким чином, уряд уже визначив курс на скасування безумовного 100% бронювання навіть для підприємств ОПК та енергетики. Однак повне бронювання залишатиметься можливим за спеціальним обґрунтуванням або після виконання підприємством встановлених мобілізаційних зобов’язань.