В Україні обговорюють можливі зміни до правил бронювання військовозобов’язаних. Однак чому держава зосереджує увагу на офіційно працевлаштованих громадянах, які сплачують податки та не приховуються від державних органів? Саме це питання порушила журналістка Власта Лазур під час розмови з народним депутатом Федором Веніславським в ефірі Radio NV.
Під час інтерв’ю ведуча поставила члену парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки гострі запитання щодо бронювання працівників та ефективності державного контролю.
Чому держава взялася за тих, хто працює офіційно?
Журналістка звернула увагу на суперечність у підходах держави до мобілізації. За її словами, влада не може забезпечити ефективне виявлення громадян, які свідомо ухиляються від військової служби, однак водночас розглядає можливість посилення контролю за заброньованими працівниками.
Ведуча наголосила, що йдеться про людей, які не приховуються від держави, офіційно працюють, отримують «білу» зарплату та перебувають на військовому обліку.
На її думку, саме такі громадяни стають найзручнішою категорією для нових обмежень, адже держава вже володіє всією необхідною інформацією про них.
Фактично журналістка поставила Веніславському пряме запитання: чи не намагається держава вирішити проблеми мобілізації за рахунок тих, кого найлегше контролювати?
Окремо вона порушила питання роботи Національної поліції та її ролі у виявленні осіб, які ухиляються від мобілізації.
Веніславський із такою оцінкою ситуації не погодився. Пояснюючи необхідність контролю за системою бронювання, депутат заявив про численні сигнали щодо можливих зловживань з боку підприємств.
За його словами, окремі роботодавці фактично перетворили бронювання військовозобов’язаних на бізнес.
Йдеться про випадки, коли чоловіків формально працевлаштовують, щоб вони могли отримати відстрочку від мобілізації. При цьому, як стверджує Веніславський, не роботодавець виплачує зарплату працівнику, а сам заброньований платить підприємству та покриває податки заради збереження свого статусу.
Депутат зазначив, що відповідні сигнали надходять до парламентського комітету, однак перевіряти такі випадки мають правоохоронні органи.
Чи постраждають чесні працівники?
Саме на цьому фактично й акцентувала увагу журналістка.
Адже багато українців офіційно працюють, сплачують податки та мають законне право на бронювання. Водночас можливі порушення окремих підприємств не означають, що вся система працює незаконно.
Боротьба з фіктивним працевлаштуванням має бути спрямована на конкретних порушників, а не створювати додаткові труднощі для добросовісних працівників і критично важливих підприємств.
Головне питання, яке залишилося після розмови журналістки з Веніславським, – чи здатна держава боротися з порушниками, не ускладнюючи життя тим, хто дотримується законодавства?
Адже контролювати офіційно працевлаштованих громадян простіше, ніж виявляти складні схеми зловживань. Проте саме від справедливості майбутніх рішень залежатиме довіра українців до системи бронювання.