Попри посилення вимог до критично важливих підприємств, кількість заброньованих від мобілізації українців продовжує зростати. Влада пояснює необхідність нових обмежень зловживаннями, адже бронювання іноді використовують як спосіб уникнути призову.
На початку 2025 року в Україні налічувалося близько 950 тисяч заброньованих. Протягом року їхня кількість зросла приблизно до 1,3 мільйона, а на початку 2026 року залишалася на цьому рівні. Восени 2026-го показник сягнув уже близько 1,4 мільйона осіб.
І це попри те, що уряд неодноразово посилював критерії критичності підприємств. Зокрема, запровадили жорсткіші вимоги до зарплат працівників, податкової дисципліни та підтвердження статусу підприємств.
Однак навіть після нововведень кількість заброньованих не скоротилася, а навпаки – збільшилася приблизно на 100 тисяч протягом 2026 року.
Чому хочуть посилити контроль за бронюванням
Народний депутат Федір Веніславський заявив, що деякі підприємства перетворили бронювання на прибутковий бізнес.
За його словами, існують випадки, коли військовозобов’язаних фіктивно працевлаштовують на критично важливі підприємства. При цьому люди фактично не працюють, а самостійно оплачують податки та інші витрати, пов’язані з оформленням бронювання.
Таким чином, механізм, покликаний захищати працівників стратегічних галузей, може використовуватися як схема ухилення від мобілізації.
Саме такими зловживаннями влада пояснює необхідність ретельніших перевірок. Водночас Веніславський наголосив, що нові правила не повинні зашкодити підприємствам, які справді забезпечують обороноздатність та економіку держави.
Чому виникають питання до таких обмежень
Водночас посилення контролю за бронюванням може вдарити й по добросовісних працівниках, які дійсно працюють на критичних підприємствах, сплачують податки та підтримують економіку України.
Адже багато заброньованих чоловіків уже пройшли військово-лікарську комісію, перебувають на обліку та мають актуальні документи. Якщо вони втратять бронювання, то за відсутності інших підстав для відстрочки можуть бути мобілізовані.
Ба більше, законодавство дозволяє надсилати поштою навіть так звані «бойові повістки» – про призов і відправлення до місця проходження військової служби. За умисне ухилення від мобілізації за статтею 336 Кримінального кодексу передбачено від 3 до 5 років позбавлення волі.
Таким чином, офіційно працевлаштовані чоловіки можуть виявитися значно доступнішими для мобілізації, ніж ті, хто роками не оновлює військово-облікові дані та уникає контактів із ТЦК.
Отже, боротьба з фіктивним бронюванням може створити ризики для тих, хто чесно працює та підтримує економіку. Тому головне питання полягає в тому, чи зможе влада ліквідувати незаконні схеми, не позбавляючи захисту працівників, які справді необхідні державі.