В Україні отримала продовження гучна історія військовослужбовця, який після повернення з російського полону був змушений судитися із власною матір’ю через мільйони гривень. Жінка отримувала його грошове забезпечення, поки він перебував у неволі, однак після звільнення відмовилася повертати кошти. Тепер апеляційний суд поставив крапку на цьому етапі справи.
Історія почалася після повернення Дмитра з полону. Чоловік підписав контракт із ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення. Після початку великої війни він воював на Житомирщині, Миколаївщині та Донеччині. У червні 2022 року військовий потрапив у російський полон, де провів близько 35 місяців. Додому він повернувся у травні 2025 року, після чого пройшов реабілітацію та знову продовжив службу.
Як розповідав сам військовий, після повернення він дізнався, що протягом полону його грошове забезпечення отримувала матір. За даними військової частини, щомісячні виплати становили близько 125 тисяч гривень. Загалом за час полону жінка отримала понад 4,2 млн грн, однак після перерахунку фактичних виплат суд визначив суму, яка підлягає поверненню, у 3 894 092 грн.
Коли Дмитро попросив повернути гроші, почув, що коштів уже немає. За словами військового, мати пояснювала, що гроші витрачалися на потреби родини, зокрема ремонт, техніку та погашення боргів. Водночас повернути отримане добровільно вона не погодилася.
Тоді військовий звернувся до суду.
Ця справа стала особливо резонансною через те, що відповідачкою виявилася не стороння людина, а його власна мати. Ба більше, після повернення Дмитро заявляв, що жінка також виписала його з будинку. За його словами, про оскарження рішення першої інстанції він дізнався вже через повідомлення в «Дії».
13 квітня 2026 року Рівненський районний суд частково задовольнив позов військовослужбовця та постановив стягнути з матері 3 894 092 грн. Суд виходив із того, що ці кошти були грошовим забезпеченням військового, а не особистими коштами його матері. Право розпоряджатися ними як власними до неї не переходило.
Однак матір із рішенням не погодилася та подала апеляцію.
Її представниця наполягала, що жінка отримувала гроші законно. Адвокатка посилалася на те, що на момент перебування Дмитра в полоні діяли правила, за якими 100% грошового забезпечення військовополоненого могли перераховуватися членам його сім’ї. За її словами, закон не містив вимоги після повернення військового віддавати ці кошти назад.
Захист Дмитра, навпаки, наполягав: сам факт того, що матір законно отримувала гроші під час полону, не означає, що вона стала їхньою власницею. На думку адвоката військового, закон не передбачав переходу права власності на все грошове забезпечення до родича і не давав можливості після звільнення військового залишити ці кошти собі.
Апеляційна колегія зрештою стала на бік військовослужбовця.
8 вересня Рівненський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу матері без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Постанова набрала законної сили одразу після проголошення. Водночас її ще можна оскаржити у Верховному Суді протягом 30 днів.
Сам Дмитро після оголошення рішення заявив, що справа для нього стала останнім етапом після пережитого полону, і закликав інших військових не відступати, якщо вони вважають, що їхні права порушені. Станом на 8 вересня, за його словами, гроші мати йому ще не повернула.
Ця справа може стати важливим орієнтиром для майбутніх судових спорів щодо грошей військовослужбовців, які під час полону отримували їхні родичі. Водночас юридично це не «прецедент» у британському чи американському розумінні: українські суди не пов’язані автоматично рішенням одного апеляційного суду в аналогічних справах. Проте аргументація Рівненського апеляційного суду тепер може використовуватися сторонами в інших подібних процесах.
Історія показує головне: отримати гроші військового за передбаченою законом процедурою під час його полону – не те саме, що отримати право назавжди залишити ці кошти собі після його повернення. Саме це питання і стало центральним у справі, яка фактично перетворила сімейний конфлікт на судову битву за майже 4 мільйони гривень.