В Україні можуть незабаром встановити чіткі правила для ринку криптовалют. Верховна Рада у серпні може розглянути у другому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає регулювання обігу віртуальних активів, їх декларування та оподаткування.
Про перспективи ухвалення документа розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
За його словами, законопроєкт наразі доопрацьовують. Його мета – комплексно врегулювати сферу цифрових активів, встановити правила роботи криптовалютних платформ, посилити захист власників активів та створити зрозумілу систему оподаткування.
Якими можуть бути податки на криптовалюту
Однією з ключових змін стане новий підхід до оподаткування операцій із криптовалютою. Податок планують нараховувати не на всю суму продажу активу, а лише на фактично отриманий прибуток – різницю між ціною придбання та продажу.
У базовій версії законопроєкту передбачені 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Для криптовалюти, яку українці придбали до набуття чинності новими правилами, може діяти спеціальний перехідний механізм. Власники зможуть добровільно задекларувати такі активи без документального підтвердження ціни їх придбання. У такому разі пропонується сплатити 5% ПДФО та 5% військового збору одноразово.
За словами Гетьманцева, це дозволить легалізувати активи, придбані раніше. Водночас незадекларована криптовалюта в майбутньому може створювати проблеми з підтвердженням походження коштів, зокрема під час придбання дорогої нерухомості чи автомобіля.
Чи дозволять оплачувати покупки криптовалютою
Легалізація криптовалютного ринку не означатиме, що цифрові активи отримають статус офіційного платіжного засобу. Законним засобом розрахунків в Україні залишатиметься гривня.
Водночас законопроєкт має встановити правила роботи учасників крипторинку, вимоги до платформ, механізми захисту клієнтів та повноваження державного регулятора.
Поки що остаточно не визначено, який саме орган контролюватиме ринок віртуальних активів. Серед потенційних регуляторів розглядають Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Якщо Верховна Рада ухвалить документ у другому читанні, далі його має підписати Президент. Окремі положення можуть запрацювати після завершення перехідного періоду та ухвалення необхідних підзаконних актів.