Українським підприємцям, які працюють на спрощеній системі оподаткування, варто уважніше ставитися до розрахунків у криптовалюті. Податкова нагадує: ФОПи першої, другої та третьої групи не мають права приймати цифрові активи як оплату за товари чи послуги, якщо хочуть залишатися платниками єдиного податку.
Причина в тому, що для «спрощенців» закон дозволяє розрахунки лише у грошовій формі. Йдеться про готівкові та безготівкові платежі, а також окремі дозволені електронні гроші. Криптовалюта до такої категорії наразі не належить, тому її використання в бізнес-розрахунках може створити для підприємця серйозні податкові ризики.
Найбільша небезпека полягає не в самому факті володіння криптовалютою. Фізична особа може купувати, зберігати або продавати цифрові активи, але такі операції мають декларуватися окремо. Проблеми починаються тоді, коли ФОП отримує криптовалюту саме як оплату за свою підприємницьку діяльність.
Наприклад, якщо дизайнер, програміст, консультант, маркетолог або власник онлайн-магазину бере оплату в USDT, Bitcoin, Ethereum чи іншій криптовалюті за виконану роботу або проданий товар, податкова може визнати це порушенням умов перебування на єдиному податку.
У такому випадку підприємець ризикує втратити право працювати на спрощеній системі. Це означає, що замість звичної ставки єдиного податку доведеться переходити на загальну систему оподаткування, де фінансове навантаження значно більше.
У зоні ризику можуть опинитися ФОПи, які:
- приймають оплату за послуги у криптовалюті;
- продають товари за цифрові активи;
- отримують перекази на криптогаманці від клієнтів;
- працюють із закордонними замовниками та не проводять оплату через банківський рахунок;
- регулярно використовують криптовалюту як частину підприємницької діяльності.
Особливо це стосується фрилансерів та ІТ-сфери, адже саме там оплата у стейблкоїнах або інших токенах часто здається зручним способом розрахунку. Проте для ФОПа на єдиному податку така зручність може обернутися перевірками, донарахуваннями та втратою спрощеної системи.
Важливо розуміти й інший момент. Закон «Про віртуальні активи» в Україні вже ухвалювали, однак повноцінне регулювання крипторинку досі залежить від змін до податкового законодавства. Поки ці правила остаточно не врегульовані, криптовалюта залишається проблемним інструментом для офіційних розрахунків ФОПів.
Тому підприємцям, які не хочуть мати проблем із податковою, краще приймати оплату за товари та послуги у звичайний спосіб – на банківський рахунок, через еквайринг або інші легальні платіжні інструменти. Якщо ж клієнт наполягає на оплаті криптовалютою, варто спершу проконсультуватися з бухгалтером або податковим юристом.
Фактично податкова дає зрозуміти: поки держава не пропише чіткі правила для криптовалюти в бізнесі, ФОПам на спрощеній системі краще не використовувати цифрові активи як оплату. Інакше підприємець може втратити не лише право на єдиний податок, а й отримати додаткові фінансові претензії від контролюючих органів.