В Україні можуть запровадити окремий порядок проходження альтернативної служби для громадян, які через релігійні переконання не можуть брати до рук зброю. Перший драфт відповідного законопроєкту вже підготувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Про це повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський в інтерв’ю «Главкому».
За його словами, нинішнє законодавство про альтернативну службу фактично не відповідає умовам воєнного стану. Чинний закон був ухвалений ще у 1991 році та стосувався переважно мирного часу і строкової служби, яка зараз в Україні не проводиться. Саме тому держава потребує нового механізму для людей, які з релігійних причин не можуть служити зі зброєю, але готові виконувати обов’язок перед країною в іншій формі.
Єленський пояснив, що йдеться насамперед про представників релігійних спільнот, для яких відмова від зброї є частиною віровчення. Серед прикладів він назвав Свідків Єгови. Водночас посадовець підкреслив, що право на альтернативну службу має бути врівноважене із запобіганням можливим зловживанням.
У законопроєкті планують передбачити процедуру перевірки щирості релігійних переконань. Остаточний порядок після ухвалення закону має визначити Кабінет Міністрів. Попередньо розглядається можливість створення спеціальних комісій, до яких можуть увійти психологи, релігієзнавці, управлінці та представники церков.
Також обговорюється варіант, за якого альтернативна служба триватиме довше, ніж звичайна військова. Зокрема, після завершення воєнного стану такі громадяни можуть ще певний час виконувати суспільно корисні роботи, пов’язані з відновленням країни.
Окремо Єленський не виключив, що в майбутньому закон може дозволити перехід із військової служби на альтернативну. Втім, такі випадки, за його словами, мають розглядатися індивідуально, щоб не допустити використання цього механізму як способу уникнення служби.
Наразі документ перебуває лише на початковому етапі. Попереду – міжвідомче погодження, громадське обговорення та розгляд у Верховній Раді. Сам Єленський визнає, що тема може викликати чимало дискусій, адже держава має одночасно врахувати право людини на свободу совісті та потреби оборони країни.