В Україні можуть посилити контроль за готівковими операціями через платіжні термінали. Учасники ринку обговорюють запровадження єдиних правил фінансового моніторингу, які стосуватимуться клієнтів EasyPay, City24 та інших мереж.

Оператори терміналів разом з Асоціацією українських банків готують меморандум зі спільними стандартами перевірки платежів. Після погодження документ планують передати на розгляд Національного банку України.

Серед можливих нововведень – встановлення камер біля терміналів та відеофіксація людини під час внесення готівки. Така перевірка має підтверджувати, що операцію справді проводить клієнт, а не підставна особа.

Крім того, обговорюють запровадження обов’язкових пауз між послідовними платежами. Це повинно ускладнити проведення десятків операцій протягом кількох хвилин та дроблення великих сум на дрібні перекази.

Також серед пропозицій:

• єдині ліміти на внесення готівки;
• обмеження кількості платежів за певний період;
• перевірка операцій, які повторюються за однаковими реквізитами;
• додатковий контроль великих сум;
• тимчасове блокування нетипових платежів;
• перевірка випадків, коли один номер телефону використовують у різних містах;
• розширення переліку даних, які потрібно вказати клієнту.

Водночас ці правила ще не затверджені. НБУ поки не запроваджував обов’язкове встановлення камер або розпізнавання облич біля терміналів. Невирішеними залишаються й питання зберігання відео та захисту персональних даних.

Які правила вже діють

Із 26 червня 2026 року під час більшості готівкових платежів через термінал необхідно вказувати повний номер телефону та підтверджувати його кодом із SMS або телефонного дзвінка. Сума операції значення не має – перевірка може знадобитися навіть під час внесення 100 гривень.

Підтвердження номера не потрібне під час сплати податків, штрафів, комунальних послуг, інтернету, телебачення, залізничних квитків та проїзду в громадському транспорті. Спрощена процедура також може діяти під час поповнення власної картки, якщо термінал її зчитує, а клієнт підтверджує операцію PIN-кодом або через банківський застосунок.

Нові обмеження, якщо їх затвердять, найбільше відчують люди, які регулярно вносять великі суми або здійснюють багато платежів поспіль. Звичайні побутові операції суттєво ускладнитися не повинні. Водночас витрати операторів на камери, сервери та додаткові системи контролю в перспективі можуть вплинути на розмір комісій.

Посилення контролю почали обговорювати після того, як НБУ оштрафував компанії, що працюють під брендами EasyPay та City24, на загальну суму 270,3 млн гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Обидві компанії оскаржують рішення регулятора в суді.

Після оновлення застосунку «Резерв+» у частини українців змінилося відображення категорії військового обліку. Роботодавцям радять перевірити нові дані працівників, оскільки від зазначеного статусу залежить можливість оформлення бронювання.

Раніше в електронних військово-облікових документах могли некоректно відображатися окремі відомості. Зокрема, деякі резервісти помилково позначалися як військовозобов’язані. Через це підприємства подавали їх на бронювання, однак отримували відмову.

Після оновлення система чіткіше розмежовує три категорії громадян:

• призовники;
• військовозобов’язані;
• резервісти.

Як пояснили фахівці кадрового порталу Kadroland, забронювати можна саме військовозобов’язаного працівника. Якщо ж в електронному документі людини вказано категорію «резервіст», оформити їй бронювання неможливо.

Крім того, резервістів не враховують до загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства під час розрахунку допустимого ліміту бронювання.

Водночас категорію «резервіст» не слід плутати із записом «солдат резерву». Якщо в документі зазначено військово-облікову спеціальність 999 та слова «солдат резерву», людина залишається військовозобов’язаною і може бути подана на бронювання за умови дотримання інших вимог.

Роботодавцям рекомендують попросити працівників оновити електронні військово-облікові документи у «Резерв+» та надати актуальні роздруківки. Якщо категорія обліку змінилася, підприємству достатньо виправити інформацію у власних списках. Окремо повідомляти про такі зміни територіальний центр комплектування не потрібно.

Таким чином, ключове значення має не назва військової спеціальності, а категорія обліку, зазначена в актуальному документі. Якщо людина має статус резервіста, підприємство не зможе оформити їй бронювання.

В Україні пропонують запровадити тривалу відстрочку від повторної мобілізації для військових, які завершили службу за контрактом. За певних умов захисники зможуть отримати до 36 місяців відстрочки, а в окремих випадках цей строк може бути ще більшим.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №15405. Його автори пропонують пов’язати тривалість відстрочки з часом укладення контракту, участю в захисті України та перебуванням військового в зоні бойових дій.

Найдовшу базову відстрочку – 36 місяців – хочуть надати військовим, які брали участь в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, а також у відсічі російської агресії. Важливою умовою є укладення контракту під час дії воєнного стану. Тривалість самого контракту при цьому не матиме вирішального значення.

Для інших військовослужбовців пропонуються такі строки:

• 18 місяців відстрочки – для тих, хто уклав контракт у 2024 році або пізніше;
• 24 місяці – для військових, які уклали контракт у 2022-2023 роках або після мобілізації перейшли на контракт;
• 36 місяців – для учасників АТО, заходів із захисту держави та відсічі російської агресії, які уклали контракт під час воєнного стану.

Крім основного строку, військовим можуть нараховувати додаткову відстрочку. За кожні 30 днів безпосередньої участі у заходах із захисту України пропонується додавати ще один місяць.

Наприклад, якщо військовий матиме право на 36 місяців основної відстрочки та протягом року безпосередньо виконував відповідні завдання, після звільнення зі служби він зможе отримати ще 12 додаткових місяців.

Окремі гарантії пропонують і для молодих військових, які звільнилися після проходження служби за контрактом. До досягнення 25 років їх зможуть повторно призвати лише за власною згодою. Після 25 років вони підлягатимуть мобілізації на загальних підставах, якщо не матимуть іншого законного права на відстрочку.

Автори ініціативи вважають, що такі зміни повинні підвищити мотивацію громадян укладати контракти. Військові заздалегідь знатимуть, що після завершення служби отримають гарантований час на відновлення, повернення до родини та цивільного життя.

Водночас важливо розуміти, що наразі це лише законодавча пропозиція. Щоб нові строки відстрочки почали діяти, Верховна Рада має підтримати законопроєкт, після чого його повинен підписати президент. До набрання законом чинності автоматично вимагати 18, 24 або 36 місяців відстрочки військові не можуть.