В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За задумом Міністерства оборони, нинішні ТЦК можуть переформатувати в нову структуру – «Офіси резерву+», де мобілізаційні та соціальні функції будуть розділені між різними підрозділами.
Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у парламенті та військовому керівництві, дискусії щодо майбутньої реформи тривають уже кілька місяців. Однією з причин для змін стали численні скарги українців на порушення прав під час мобілізаційних заходів. За даними видання, від початку повномасштабної війни до омбудсмена Дмитра Лубінця надійшло майже 12 тисяч таких звернень, більшість – протягом останніх двох років.
Окреме доручення розібратися з проблемою так званої «бусифікації» президент Володимир Зеленський, за інформацією джерел, дав міністру оборони Михайлу Федорову ще у січні 2026 року.
За попередньою концепцією, функції ТЦК хочуть розділити між двома напрямами – офісами комплектування та офісами супроводу.
Офіси комплектування мають відповідати за військовий облік, планування мобілізаційних заходів, рекрутинг і оформлення громадян на службу. Також розглядається створення окремих рекрутингових точок у громадських місцях, щоб люди могли отримати інформацію про службу без прямого контакту з ТЦК у звичному форматі.
Крім того, планують облаштувати спеціальні хаби комплектування. Вони можуть стати місцями, куди направлятимуть добровольців або військовозобов’язаних, доставлених поліцією. Там чоловіки проходитимуть перевірку документів, військово-лікарську комісію, оцінку психологічної стійкості та професійної придатності.
Окремо хочуть виділити офіси супроводу. Їхнім завданням стане робота із соціальними питаннями: оформлення компенсацій пораненим військовим, одноразових виплат родинам загиблих захисників, допомога з організацією поховання та підготовка необхідних документів. У Міноборони вважають, що зараз ця частина роботи часто просідає, оскільки працівники ТЦК перевантажені мобілізаційними процесами.
Частину послуг планують перевести в цифровий формат. Зокрема, йдеться про оформлення довідок та виплат, щоб зменшити кількість бюрократії і спростити доступ до допомоги для військових та їхніх родин.
Найбільш спірним питанням залишається доставка військовозобов’язаних до ТЦК. За даними джерел, у Міноборони обговорювали варіант, за якого цим мали б займатися виключно поліцейські, без участі військових. Водночас у поліції таку ідею не підтримують. Один зі співрозмовників у військовому керівництві зазначив, що з цього питання консенсусу поки немає.
Очільник Нацполіції Іван Вигівський раніше заявляв, що поліцейські не повинні залишатися «одні» у процесі мобілізації, адже навіть сама участь у таких заходах негативно впливає на імідж правоохоронців. Водночас чинне законодавство передбачає, що саме поліція має повноваження затримувати та доставляти військовозобов’язаних до ТЦК.
У парламенті також підтримують ідею розмежування відповідальності. Членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз вважає, що військові мають брати відповідальність за людину вже після її прибуття до навчального центру. А процес оповіщення та доставки, на її думку, повинен залишатися за цивільними структурами.
Конкретних строків запуску реформи поки немає. Наразі Міноборони, Генштаб та Офіс президента продовжують узгоджувати свої підходи. Очікується, що результатом має стати окремий законопроект.
Втім, його ухвалення може затягнутися. Як показав досвід мобілізаційної реформи 2024 року, подібні документи можуть місяцями проходити парламентські дискусії, а фінальна версія закону нерідко суттєво відрізняється від початкової ідеї.
Реформа ТЦК має стати частиною ширшого перезавантаження армії. Перший етап Володимир Зеленський оголосив 1 травня 2026 року. Він передбачає запровадження чітких строків служби, нову систему «бойових» контрактів і підвищення грошового забезпечення військових.