У Києві поширилися чутки про нібито примусове залучення мешканців до суспільно корисних робіт, зокрема розбору завалів після обстрілів чи заготівлі дров. Причиною обговорень став документ, оформлений на бланку військової адміністрації.
У Київській міській військовій адміністрації заявили, що такі повідомлення не відповідають дійсності. Там наголосили, що питання запровадження трудової повинності у столиці наразі не розглядається, а жодних рішень чи розпоряджень із цього приводу не ухвалювали. Опубліковані раніше матеріали назвали маніпулятивними.
Водночас у КМВА підтвердили, що законодавство України передбачає можливість залучення громадян до суспільно корисних робіт під час воєнного стану. Однак у Києві конкретні категорії осіб для цього не визначалися.
У владі також підкреслили, що до ліквідації наслідків обстрілів регулярно долучаються волонтери та місцеві жителі – виключно на добровільних засадах.
Юристи пояснюють, що трудова повинність може запроваджуватися рішенням військового командування разом із адміністраціями, як по всій країні, так і в окремих регіонах, переважно ближчих до зони бойових дій. Її мета – це підтримка оборони, економіки та критичної інфраструктури.
У разі ухвалення відповідного рішення до робіт можуть залучати працездатних громадян без бронювання, безробітних, переселенців, студентів і частину працівників за погодженням із роботодавцем. Пенсіонери можуть брати участь лише за власною згодою та за відсутності медичних протипоказань.
Такі роботи не потребують спеціальної кваліфікації і включають розчищення територій, будівництво укриттів, ремонт інфраструктури, допомогу в агросекторі та соціальній сфері.
Водночас закон гарантує захист прав залучених осіб: укладається трудовий договір, зберігається основне місце роботи, діє соціальне страхування. До небезпечних робіт людей можуть залучати лише за їх письмовою згодою.
Окремі категорії громадян – зокрема вагітні жінки, матері малолітніх дітей і неповнолітні, не можуть бути залучені до таких робіт, якщо це загрожує їхньому здоров’ю.