Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який змінює підхід до підготовки громадян у сфері національного спротиву. Документ уже викликав хвилю запитань – чи означає це, що служити доведеться всім без винятку.
Йдеться насамперед не про мобілізацію, а про системну підготовку населення. Закон передбачає впровадження навчання з основ національного спротиву у школах, коледжах і університетах. Тобто базові знання та навички оборони мають отримувати практично всі громадяни ще під час навчання.
Окрім теорії, заплановані й практичні заняття – зокрема тренування на полігонах, у спеціалізованих центрах і на сучасних симуляторах. Для цього створюватимуть окремі Центри підготовки по всій країні.
Хто саме проходитиме підготовку
Фактично – всі категорії громадян у межах освітнього процесу. Водночас є винятки:
- люди з інвалідністю або ті, хто втратив працездатність, можуть бути звільнені від практичних занять;
- громадяни, чиї релігійні переконання не дозволяють користуватися зброєю, матимуть альтернативні формати навчання без «збройних» модулів.
Чи зобов’язує закон іти служити
Ключове питання – чи означає проходження такої підготовки обов’язкову службу. Відповідь – ні.
Закон про національний спротив не є законом про мобілізацію і сам по собі не змушує громадян вступати до війська. Він створює систему підготовки, щоб у разі потреби люди були готові діяти – як у складі сил оборони, так і в межах територіальної оборони чи цивільного спротиву.
Мобілізація, як і раніше, регулюється окремими нормативними актами і залежить від умов воєнного стану.
Що зміниться на практиці
Головна мета закону – зробити підготовку населення масовою та більш організованою. Влада розраховує, що це:
- підвищить готовність суспільства до кризових ситуацій;
- зменшить навантаження на армію;
- дозволить ефективніше використовувати ресурси держави.
Таким чином, закон не вводить «обов’язкову службу для всіх», але значно розширює коло людей, які проходитимуть базову підготовку до захисту країни.