Народний депутат Данило Гетманцев вважає, що ситуація навколо територіальних центрів комплектування не лише не покращилась, а в окремих випадках навіть загострилася. Про це він заявив, коментуючи останні інциденти та суспільний резонанс довкола діяльності ТЦК.
За словами парламентаря, попри попередні доручення та публічні заяви щодо припинення так званої «бусифікації», очікуваних змін не відбулося. Більше того – нові випадки лише підсилюють недовіру громадян і провокують додаткову напругу в суспільстві.
Гетманцев наголошує, що ключова проблема полягає не у відсутності нових реформ чи нормативних змін, а у відсутності реальної відповідальності. Йдеться, передусім, про керівництво ТЦК, яке має відповідати за дії своїх підлеглих.
На його думку, кожен випадок можливих порушень повинен отримувати оперативну реакцію – від перевірок до конкретних кадрових рішень. Депутат виступає за жорсткіший підхід, який передбачає не формальні заходи, а реальні наслідки для винних.
Серед запропонованих кроків – швидкі службові перевірки, звільнення відповідальних осіб, а також інші форми відповідальності, передбачені законодавством. У деяких випадках, за його словами, можливе й направлення порушників до бойових підрозділів.
Окремо політик розкритикував практику обмежуватися гучними заявами та публічними презентаціями без реальних дій. Саме через це, вважає він, суспільство не бачить відчутних змін, попри численні обіцянки.
Тема діяльності ТЦК залишається однією з найбільш чутливих, адже будь-які інциденти швидко набувають розголосу. У такій ситуації, переконаний Гетманцев, необхідні швидкі та принципові рішення, щоб уникнути подальшого накопичення негативу.
На його думку, впровадження персональної відповідальності може суттєво змінити підхід до роботи ТЦК: керівники будуть змушені контролювати ситуацію більш ретельно, усвідомлюючи власну відповідальність за наслідки.
Водночас у військовому середовищі звучить дещо інша позиція. Зокрема, Кирило Буданов заявляв, що якщо громадяни не приходять до армії добровільно, ТЦК доводиться забезпечувати їхню доставку іншими методами. Це свідчить про певну різницю підходів між представниками політичного керівництва та військовими щодо вирішення проблеми.