Останнім часом тема депортації українців зі Сполучених Штатів набула широкого розголосу. Про неї вже повідомляють такі авторитетні медіа, як CNN та BBC, посилаючись на власні журналістські розслідування.
Йдеться передусім про чоловіків призовного віку, яких після повернення в Україну можуть мобілізувати до лав Збройних сил.
Як відбувається депортація
За інформацією журналістів, США у межах міграційної політики, пов’язаної з ініціативами Дональд Трамп, депортували десятки українців. Частину з них доправляють до Європи, зокрема до Польщі, а вже звідти – до українського кордону.
Один із зафіксованих випадків стався у листопаді: групу з приблизно пів сотні українців передали українській стороні. Серед них більшість становили чоловіки.
За словами прикордонників, частина з них перебувала у розшуку через неоновлені дані у територіальних центрах комплектування (ТЦК), що автоматично означає порушення правил військового обліку.
Що відбувається після повернення
Після перетину кордону таких осіб часто передають правоохоронцям, а далі – до ТЦК. У деяких випадках процес мобілізації починається майже одразу.
Історія 28-річного Володимира Дудніка стала однією з найвідоміших. Чоловік розповідає, що фактично не мав змоги навіть побачити рідних після повернення.
Після цього він пройшов понад півтора місяця підготовки і став оператором дронів. Зараз служить на сході України, де отримав позивний «Америка».
Умови депортації
Деякі депортовані зазначають, що під час транспортування перебували в кайданках – аж до моменту передачі на кордоні України. Спершу їх перевозять літаком до Європи, а далі супроводжують до пункту пропуску.
Офіційна позиція американської сторони полягає в тому, що депортації стосуються осіб із правопорушеннями. Втім, журналісти звертають увагу: на практиці серед депортованих є й ті, хто не мав серйозних проблем із законом.
Коментарі депортованих українців
Ось кілька узагальнених свідчень хлопців, які пройшли цей шлях:
«Я розумів, що після повернення мене можуть мобілізувати. Але не думав, що це станеться буквально на кордоні. Хотілося хоча б кілька днів побути вдома.»
«Найважче – це не сама служба, а різкий перехід. Учора ти в іншій країні, а сьогодні вже проходиш військову підготовку.»
«Багато хто з нас не ті “злочинці”, про яких говорять. У декого були дрібні порушення або просто проблеми з документами.»
«Коли летіли, вже всі між собою говорили: “Нас одразу заберуть”. Це було очікувано, але все одно морально важко.»
«Зараз служу. Звик. Але якби була можливість повернутись додому перед цим – це багато б змінило.»
Реакція суспільства
Ще кілька років тому подібні історії викликали скепсис і недовіру в соцмережах. Однак після публікацій у міжнародних медіа тема отримала підтвердження і ширший розголос. Сьогодні це вже не поодинокі випадки, а явище, яке активно обговорюється як в Україні, так і за кордоном.