Чоловік звернувся до суду після того, як з його кредитної картки було списано 34 639 гривень. Він просив банк відновити кошти та скасувати нараховані відсотки, однак отримав відмову. Справу розглянув Садгірський районний суд Чернівців, рішення у якій оприлюднили 2 грудня 2025 року.
За словами позивача, наприкінці квітня 2024 року невідомі особи шахрайським способом отримали доступ до його рахунку та переказали кошти на інший рахунок без його згоди. У зв’язку з цим він вимагав від банку відновити залишок на карткових рахунках до стану, який був до проведення підозрілих операцій, а також припинити нарахування відсотків, платежів і штрафів за кредитним лімітом, що виник через ці транзакції.
У банку заперечили позов. Там заявили, що 29 квітня 2024 року клієнт нібито сам підтвердив вхід до свого акаунту в мобільному додатку, погодив зміну пароля через IVR-дзвінок і ввів правильний PIN-код картки. За версією банку, після цього сторонні особи отримали доступ до реквізитів картки та змогли провести операції. Також у фінустанові наголосили, що відкриття кримінального провадження саме по собі не доводить факт шахрайства.
Суд встановив, що позивач є клієнтом банку та має відкриті карткові рахунки. Відомості про можливе шахрайство внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. За даними слідства, кошти були списані у період з 30 квітня по 1 травня 2024 року.
Після розгляду матеріалів справи суд став на бік клієнта. Фінустанову зобов’язали відновити залишок коштів на рахунках до стану на 29 квітня 2024 року — до моменту несанкціонованих транзакцій. Також банк повинен припинити нарахування відсотків, пені та інших штрафів за кредитним лімітом, який виник унаслідок цих операцій, і скасувати вже нараховані платежі.
У рішенні зазначено, що позивач повідомив банк і правоохоронні органи про підозрілі транзакції, що свідчить про відсутність його наміру здійснювати такі операції. Суд також наголосив, що у споживчих правовідносинах банк має більше можливостей для доведення обставин справи, тому за відсутності переконливих доказів сумніви мають тлумачитися на користь клієнта.