2 лютого фінансовий комітет Верховної Ради відхилив урядовий законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Формально документ подавався як крок до спрощення переказів у євро, однак фактично він передбачав безпрецедентне розширення фінансового контролю над громадянами.
Про це пише виконавчий директор Ліги аудиторів України Дмитро Олексієнко. За його словами, під прикриттям євроінтеграції Міністерство фінансів намагалося створити систему, яка дозволить державі бачити фінансове життя кожного українця.
Попри відхилення, законопроєкт майже напевно повернеться до парламенту, адже входить до зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility на 50 млрд євро.
Що таке SEPA і чому про неї говорять
SEPA — це єдина європейська зона безготівкових платежів у євро, яка дозволяє здійснювати перекази між країнами ЄС так само просто, як усередині однієї держави. До системи входять 41 країна, зокрема й ті, що не є членами ЄС.
За оцінками уряду, приєднання до SEPA дозволило б українцям та бізнесу економити до 100 млн євро щороку на комісіях.
Що насправді пропонував законопроєкт
Найбільше занепокоєння викликали положення, які не мають прямого стосунку до SEPA:
- Створення Реєстру банківських рахунків і сейфів під контролем Мінфіну. До нього вносилися б дані про всі рахунки, електронні гаманці та договори на сейфи.
- Банки та фінансові компанії зобов’язувалися повідомляти державу про відкриття або закриття рахунків протягом п’яти днів.
- Доступ до реєстру отримали б Держфінмоніторинг, НАБУ, БЕБ, СБУ, прокуратура, поліція та інші силові структури.
Формально уряд запевняє, що інформація про залишки та операції не передаватиметься. Проте сам факт концентрації даних про всі рахунки громадян означає фактичну ліквідацію банківської таємниці.
Більше довідок — менше свободи
Законопроєкт також передбачав посилення вимог до підтвердження фінансових операцій. Громадян і бізнес могли зобов’язати надавати:
- інвойси та акти виконаних робіт;
- документи про місце проживання;
- підтвердження походження коштів навіть для звичайних переказів.
У воєнних умовах це створює абсурдні ситуації для ВПО, військових, фрілансерів та людей, які втратили житло або документи.
SEPA не вимагає тотального контролю
У директивах SEPA немає вимоги створювати централізований реєстр рахунків фізичних осіб. Навіть директиви ЄС з фінмоніторингу дозволяють країнам обирати м’якші, децентралізовані моделі контролю.
Для прикладу, Молдова, яка приєдналася до SEPA у 2025 році, не запроваджувала жодних додаткових вимог для звичайних громадян. Банки там працюють за ризик-орієнтованим принципом, а дрібні перекази не потребують підтверджень.
Ризики у воєнний час
Експерти наголошують: створення єдиного реєстру всіх рахунків під час війни є серйозною загрозою безпеці. Навіть добре захищена база даних може стати ціллю кібератак або спецоперацій з боку країни-агресора.
У нинішніх умовах Україна не може дозволити собі експерименти з тотальним фінансовим контролем. Як раніше зазначав Президент Володимир Зеленський, частину зобов’язань перед ЄС країна може виконати вже після вступу.
Питання в іншому: чи не намагається держава створити фінансове досьє на кожного українця під прикриттям євроінтеграції?