Україна отримала масштабну фінансову підтримку від Європейського Союзу у вигляді кредиту на €90 млрд, який дозволить утримувати обороноздатність на нинішньому рівні щонайменше до кінця 2027 року. Втім, західні аналітики дедалі частіше зазначають, що ця допомога не змінює стратегічних перспектив Києва на полі бою. Про це повідомляє The Guardian.
За оцінками видання, протягом 2025 року російські війська просувалися в середньому на 176 квадратних миль щомісяця. При цьому втрати РФ, за західними підрахунками, сягнули близько 382 тисяч убитими та пораненими станом на кінець листопада.
У Білому домі під час останнього раунду мирних консультацій, за даними журналістів, висловили думку, що Україна майже неминуче втратить решту 22% Донецької області, включно з Краматорськом і Слов’янськом. Аналітики підраховують, що за нинішніх темпів наступу Росії на це знадобиться щонайменше рік і ціна для Москви перевищить ще 400 тисяч загиблих і поранених.
Оглядачі також звертають увагу на серію проривів української оборони за останні пів року – поблизу Добропілля у серпні, на Куп’янському напрямку наприкінці літа та на сході Запорізької області в листопаді. Зокрема, на півночі Харківщини російські війська використовували підземні газопроводи для атак, що викликало занепокоєння серед військових експертів.
Німецький економіст Яніс Клуге зазначає, що Росія й надалі мобілізує близько 30 тисяч рекрутів щомісяця – цього достатньо для компенсації втрат, але недостатньо для вирішального прориву. Водночас заявлені Україною показники мобілізації – близько 27 тисяч осіб на місяць, західні аналітики ставлять під сумнів, припускаючи, що реальні цифри можуть бути втричі нижчими.
На Заході також дедалі критичніше оцінюють українську тактику активних контратак. Зокрема, рейд у Курську область РФ у 2024 році, який тимчасово підняв бойовий дух, у стратегічному вимірі мав обмежений ефект і лише частково сповільнив російський наступ на інших ділянках фронту.
Критики вказують, що підрозділи, які перебували під прямим командуванням головнокомандувача Олександра Сирського, зазнали значних втрат, а резерви ЗСУ залишаються вкрай обмеженими. Західні експерти дедалі частіше говорять про відсутність у України можливостей для несподіваних сухопутних операцій у найближчій перспективі.
Колишній начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич також публічно закликав перейти до тривалої динамічної оборони та зосередитися на формуванні резервів, що перегукується з оцінками західних військових оглядачів.
Попри удари України по російських нафтопереробних заводах і тіньовому флоту, які вже призвели до падіння нафтових податкових надходжень РФ на 34% у листопаді, МВФ прогнозує зростання російської економіки у 2025 році на 0,6%. Це на думку західних аналітиків, додатково ускладнює перспективи довготривалого виснаження Москви.
Окремі оглядачі також застерігають, що зберігається ризик погіршення відносин із Вашингтоном, зокрема можливе припинення обміну розвідданими у разі політичних розбіжностей, що може ще більше посилити песимістичні прогнози щодо подальшого перебігу війни.