В Україні фіксують випадки, коли громадян мобілізують до ЗСУ, навіть якщо суд вже обрав для них запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Адвокат Юрій Айвазян у коментарі для порталу “Юристи.UA” роз’яснив, наскільки такі дії законні та що робити, якщо людина вже опинилася у військовій частині всупереч рішенням суду.
Чому мобілізація під домашнім арештом незаконна
Згідно із законодавством, запобіжний захід, що обмежує пересування (наприклад, домашній арешт), передбачає перебування особи за місцем проживання для забезпечення процесу слідства. Мобілізація в таких умовах порушує судове рішення та унеможливлює проведення слідчих дій.
Адвокат навів приклад: громадянин, підозрюваний у незаконному обігу наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 ККУ), був мобілізований попри домашній арешт. “Вас не мали права мобілізувати”, – зазначив Айвазян.
Ризики для незаконно мобілізованого
Якщо людина вже отримала статус військовослужбовця, ситуація стає складнішою. По-перше, існує ризик звинувачення у самовільному залишенні частини (СЗЧ: якщо мобілізований після лікарняного не повернеться до частини, його можуть притягнути до відповідальності, навіть якщо призов був незаконним). По-друге, до ухвали суду про скасування мобілізації особа зобов’язана виконувати накази та проходити службу.
Як захистити свої права
Єдиний законний шлях, це звернення до суду. За словами адвоката, громадянин може подати позов про визнання мобілізації незаконною. Позитивне рішення стане підставою для звільнення з військової служби.