В Україні дедалі гучніше обговорюють посилення відповідальності для військовозобов’язаних, які досі оминають військкомати десятою дорогою. За оцінками, що звучать у публічному просторі, близько 1,5 мільйона чоловіків не оновили дані у ТЦК і тим самим порушили правила військового обліку, тоді як армія щомісяця потребує приблизно 30 тисяч нових військовослужбовців. На цьому тлі депутати все частіше говорять про необхідність рішучих кроків, здатних змусити громадян виконувати свій державний обов’язок і в потрібний момент стати на захист батьківщини.
Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський наголошує, що ухилення від мобілізації має нести «відчутні негативні наслідки», а чинна система покарань уже давно не відповідає реаліям воєнного часу.
За словами народного депутата, необхідно максимально спростити процедуру тимчасового позбавлення водійських прав і блокування банківських рахунків для порушників військового обліку.
«Якщо зараз, щоб позбавити права керування автомобілем, потрібне судове рішення, то варто надати такі можливості ТЦК у спрощеному порядку. Порушив правила військового обліку, тебе вносять до бази як ухилянта, і автоматично блокуються рахунки та право керування автомобілем», – пояснив Веніславський.
«Мільйони ухилянтів живуть, як ні в чому не бувало»
Депутат підкреслює, що нинішня система практично не працює, суди перевантажені, а тисячі (як він каже – “мільйони”) ухилянтів продовжують жити своїм звичним життям, не відчуваючи реальних наслідків за порушення закону.
Саме тому, Веніславський вважає, що спрощений механізм автоматичних санкцій став би найбільш дієвим способом змусити чоловіків з’являтися до ТЦК і виконувати вимоги законодавства.
Попри жорстку позицію частини депутатів, у парламенті немає єдиної думки щодо впровадження таких суворих заходів. Деякі нардепи переконані, що подібні обмеження можуть бути надмірними або навіть неефективними.
Через це процес узгодження та доопрацювання законодавчих змін може затягнутися, навіть попри війну та критичну потребу у посиленні мобілізаційних механізмів.