Верховна Рада не підтримала поправку до законопроєкту №13574, яка передбачала скасування відстрочки від мобілізації для студентів і учнів закладів профтехосвіти віком понад 25 років. За відповідне рішення проголосували лише 137 народних депутатів, чого виявилося недостатньо.

Поправку розглядали під час засідання парламенту 15 січня. Вона стосувалася громадян, які розпочали навчання після досягнення 25-річного віку, дану категорію хотіли позбавити права на відстрочку, однак більшість депутатів її не підтримали.

Який задум мав законопроєкт

Як пояснював голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, після початку повномасштабної війни чимало чоловіків вступали до закладів освіти не з метою навчання, а для уникнення мобілізації.

“До війни, чоловіків старше 25 років навчалося в університетах та інших навчальних закладах не більше 40 тисяч, зараз ця цифра дорівнює майже 210 тисяч. Тому дана ініціатива була спрямована саме на обмеження права на відстрочку, але не на обмеження права на освіту, проте депутати її не підтримали“, – зазначив Сергій Бабак

Також він нагадав, що за результатами перевірок Державної служби якості освіти вже відрахували близько 50 тисяч осіб, які фактично не навчалися, а лише формально числилися студентами і отримували відстрочку.

Таким чином, попри спроби закрити законодавчу «лазівку», парламент не підтримав скасування відстрочки для студентів старших 25 років. Громадяни цього віку й надалі можуть вступати до закладів освіти та зберігати право на відстрочку від мобілізації, за умови реального навчання.

Також читайте:

Нардеп закликав зупинити бусифікацію і перейти до добровільної мобілізації, але не врахував важливий нюанс

Два мільйони в розшуку ТЦК: новий міністр оборони заявив про масове ухилення і готує жорсткі зміни

Колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який у листопаді 2025 року заявляв про бажання піти на фронт, фактично не служить у ЗСУ. Про це свідчать офіційні відповіді Міністерства оборони та інших військових відомств на депутатський запит Ярослава Железняка.

Після обшуків у будинку Єрмака та його відставки з посади керівника ОП, у кількох медіа з’явилися повідомлення, що він нібито готовий «стати до лав армії». Зокрема, повідомлення про це нібито надійшло журналістам New York Post.

Однак офіційна інформація спростовує ці заяви:

• Міноборони повідомило, що Єрмак не звертався до жодного територіального центру комплектування щодо проходження служби.
• Служба зовнішньої розвідки підтвердила, що відомство не отримувало від нього жодних заяв про службу.
• Сухопутні війська також запевнили, що колишній очільник ОП не перебуває у їхніх рядах.

Нардеп Железняк наголосив, що станом на середину січня 2026 року Єрмак не має офіційної участі у бойових діях і ймовірно, не збирається цього робити.

Попри гучні заяви про готовність «стати до війська», факти свідчать, що ексочільник ОП поки що не виконав цих обіцянок. Чи змінить він своє рішення та піде на фронт залишається питанням часу.

OpenAI розробляє власний носимий пристрій зі штучним інтелектом – навушники під кодовою назвою Sweetpea, які розглядають як прямого конкурента Apple AirPods. Про це повідомляє видання Hypebeast.

За інформацією джерел, ідеться про навушники з постійно активним ChatGPT, розраховані на щоденне використання. Пристрій створюють у межах апаратного підрозділу OpenAI спільно з командою “Io”, яку очолює колишній головний дизайнер Apple Джоні Айв. Це один із перших серйозних кроків компанії на ринку споживчої електроніки.

Sweetpea має нетиповий для бездротових навушників дизайн. За чутками, девайс отримав металевий овальний корпус і два капсульні елементи, що розміщуються позаду вуха. Така форма дозволяє інтегрувати більше сенсорів, мікрофонів і обчислювальних модулів, що вказує на позиціонування продукту як повноцінного ШІ-інтерфейсу, а не лише аудіоаксесуара.

Згідно з витоками, навушники працюватимуть на 2-нм процесорі смартфонного рівня – серед потенційних рішень згадується Samsung Exynos. Окремий чип відповідатиме за керування функціями iPhone через Siri, зокрема для виконання команд без фізичного доступу до смартфона. При цьому собівартість компонентів ближча до флагманських телефонів, що натякає на преміальний сегмент пристрою.

На схемах, які циркулюють у мережі, фігурують сенсори зчитування м’язових сигналів, контактні елементи для взаємодії зі шкірою, ультразвукові модулі, а також головна плата з літій-іонним акумулятором. Це може свідчити про прагнення OpenAI створити ‘завжди активний’ пристрій, здатний реагувати на користувача без постійних голосових запитів.

Ймовірним виробничим партнером називають тайванську компанію Foxconn. За даними інсайдерів, до 2028 року OpenAI може випустити одразу кілька апаратних продуктів, а перенесення виробництва за межі Китаю розглядають як стратегічний крок. Очікується, що Sweetpea можуть презентувати у вересні, а обсяг постачань у перший рік може сягнути 40-50 млн одиниць.

Проєкт Sweetpea є частиною ширшої стратегії OpenAI – інтегрувати ChatGPT у повсякденне життя та вивести ШІ за межі екранів. У компанії раніше заявляли про плани створити цілу екосистему пристроїв для постійної взаємодії з інтелектуальним асистентом.

У разі підтвердження цієї інформації Sweetpea може стати першим масштабним апаратним продуктом OpenAI та ознаменувати пряме протистояння з Apple на ринку носимих технологій.