На Львівщині ухвалили вирок щодо військовослужбовця, який понад півтора року перебував у СЗЧ. Старшого солдата 63-ї запасної роти військової частини засуджено за тривале невиконання обов’язків служби. Городоцький районний суд Львівської області у справі № 441/2036/25 визнав його винним за ч. 5 ст. 407 КК України – нез’явлення на службу без поважних причин в умовах воєнного стану протягом більше ніж трьох діб.
Як розгорталися події
Суд встановив, що військовий свідомо та без жодних причин припинив службу 26 березня 2024 року. До частини він не повертався до 23 вересня 2025 року, проживаючи за місцем реєстрації. Лише після тривалого періоду відсутності чоловік добровільно звернувся до поліції в Городку.
На суді він повністю визнав провину, підтвердив викладені у матеріалах обставини, розкаявся та запевнив, що готовий повернутися до виконання військового обов’язку. Суд визнав його свідчення послідовними та такими, що узгоджуються з іншими доказами.
Оскільки сторони не заперечували встановлені факти, справа розглядалась за спрощеною процедурою відповідно до ст. 349 КПК України.
Вирок і позиція суду
Попри каяття та готовність відновити службу, суд врахував тяжкість правопорушення, а також те, що обвинувачений понад півтора року умисно ухилявся від виконання службових обовязків. Характеристики з місця проживання – позитивні, зі служби – середні. Чоловік має сім’ю та утриманців, що також віднесено до пом’якшувальних обставин.
Втім, цих факторів виявилося недостатньо для звільнення від покарання з випробуванням: суд призначив 5 років позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75 КК України не знайшли.
Термін тримання під вартою з 23 вересня 2025 року зараховано до строку покарання. Цивільні позови відсутні, речових доказів і процесуальних витрат немає. Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду.
Таким чином, навіть повне визнання провини, каяття та бажання повернутися на службу не звільнили чоловіка від серйозного покарання. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі без можливості умовного звільнення, демонструючи, що тривале самовільне залишення служби в умовах воєнного стану карається суворо.