У Польщі існує явище, яке викликає подив у багатьох, так звана «алкогольна пенсія». Її отримують люди, які втратили працездатність через хвороби, спричинені тривалим зловживанням алкоголем.
Попри дещо провокативну назву, йдеться не про заохочення пияцтва, а про соціальну допомогу для осіб із серйозними медичними наслідками залежності, які фактично не можуть працювати.
Скільки платять
Польський Фонд соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS) у березні 2025 року підвищив розмір виплат. Сума залежить від рівня втрати працездатності:
- 1878,91 злотих брутто на місяць – при повній непрацездатності;
- 1409,18 злотих брутто – при частковій непрацездатності.
Для розуміння масштабу: це приблизно 10–12 тисяч гривень на місяць після податків – небагато, але для багатьох поляків це єдиний стабільний дохід.
Менше отримувачів, жорсткіші вимоги
Хоча розмір допомоги зростає, кількість людей, які її отримують, навпаки – зменшується.
У 2019 році «алкогольну пенсію» мали близько 4,3 тисяч осіб, тоді як у 2022-му – лише три тисячі.
Причина – жорсткі критерії. Щоб отримати таку допомогу, необхідно:
- мати висновок лікаря, який підтверджує повну або часткову непрацездатність;
- достатній трудовий стаж, залежно від віку, коли виникла хвороба;
- довести, що захворювання з’явилося під час періоду страхування або офіційного працевлаштування.
Серед медичних підстав – цироз печінки, синдром Отелло (алкогольна ревнощі), хронічний панкреатит та інші тяжкі наслідки зловживання алкоголем.
Польща серед лідерів за смертністю від алкоголю
За даними Євростату, Польща посідає друге місце в ЄС за кількістю смертей, пов’язаних із алкоголем (попереду лише Словенія). Це означає, що проблема алкоголізму залишається масштабною, хоча держава намагається поєднати соціальний захист із стримуванням зловживань.
Не «нагорода за пияцтво», а остання підтримка
Польські експерти наголошують, «алкогольна пенсія» – це не бонус за залежність, а спроба дати шанс вижити тим, хто вже втратив здоров’я та працездатність. Виплата призначається не автоматично, а лише після ретельної медичної та юридичної перевірки.
“Це радше сигнал суспільству, що держава не залишає навіть тих, хто опинився на дні. Але водночас – не заохочує туди падати“, – коментує соціолог з Варшавського університету.