Через масовий виїзд за кордон 18-22-річних чоловіків, багато бізнесів почали скаржитися на нестачу персоналу. Тільки в мережі Сільпо за один день звільнилося понад 3 тисячі працівників. Це стало сигналом того, що система оплати праці в українських супермаркетах критично низька, а молоді кадри не бачать сенсу залишатися працювати за копійки.
В цьому матеріалі ми розповімо, чому касири та вантажники українських супермаркетів ледве зводять кінці з кінцями, хоча самі магазини демонструють шалені прибутки та активно інвестують.
Зарплати в аналогічних супермаркетах Україна vs Польща
У Сільпо стартові зарплати коливаються від 16 до 25 тисяч гривень, залежно від досвіду та кількості відпрацьованих годин. В Польщі за аналогічну роботу платять від 53 до 63 тисяч злотих, а менеджери можуть заробляти до 65 тисяч. При цьому ціни на продукти майже однакові. І з цього виходить простий висновок, українські працівники виконують ту ж роботу за копійки, тоді як їхні польські колеги отримують нормальні гроші.
Це стосується не лише Сільпо. У Львові середній рівень зарплат у мережі АТБ коливається від 16 до 25 тисяч гривень. І тут постає головне питання, якщо компанії прибуткові, чому вони не можуть підняти зарплати?
Куди йдуть гроші і чому зарплати низькі
За даними 2023-2024 років, обидві мережі демонструють прибуток. У 2024 році АТБ заробило близько півмільярда гривень, а Фоззігруп (Сільпо) прибуток склав – понад 100 мільйонів.
Окрім прибутку, АТБ інвестувало близько 15 мільярдів гривень, що на 25% більше, ніж у 2023 році. Ці кошти пішли на розвиток магазинів, реконструкції, обладнання, генератори та створення 3,5 тисячі нових робочих місць. Фоззігруп теж активно інвестує у харчову промисловість, банківський сектор, логістику, медицину та ресторанний бізнес.
І ось тут важливий момент, інвестиції дозволяють компаніям зменшувати податки, оскільки витрати на розвиток відносяться до оподатковуваних витрат. Тобто, частина прибутку, яка йде на інвестиції, формально не підлягає оподаткуванню. Це законно, але водночас означає, що кошти, які могли б піти на підвищення зарплат, використовуються для розвитку бізнесу та економії податків.
Якби хоча б частину цих інвестицій спрямували на персонал, працівники могли б уже сьогодні отримувати 40-50 тисяч гривень, а це гідна, справедлива зарплата для сучасної України.
Якщо підсумувати, то українські супермаркети мають право розпоряджатися своїми прибутками на власний розсуд. Проте виходить парадокс, завдяки дешевій робочій силі компанії ростуть, заробляють мільярди, активно інвестують і економлять на податках, а люди, які стоять за прилавком, отримують копійки. Це не лише соціальна несправедливість, це системна проблема, яка потребує уваги та змін.