Питання строків давності для військових злочинів, особливо під час воєнного стану, викликає багато суперечок. Багато осіб думає, що через 2- 3 роки, кримінальні провадження по “СЗЧ” чи “Дезертирству” можуть закрити, але ситуація насправді інша.
Адвокат Віталій Барановський пояснив, який термін повинен пройти, щоб особу не притягнули до кримінальної відповідальності за “СЗЧ” або “Дезертирство”.
Адвокат відштовхуючись від українського “Кримінального кодексу України” і пояснив, щодо “СЗЧ” та “Дезертирства” встановлені різні строки давності.
Самовільне залишення частини (СЗЧ) у період воєнного стану – кваліфікується за ч. 5 ст. 407 ККУ, передбачене покарання – від 5 до 10 років позбавлення волі. Такий злочин вважається тяжким, а строк давності для нього – 10 років. Тобто тільки після десяти років. якщо гарно переховуватися, особу можуть не посадити.
Дезертирство у період воєнного стану – ч. 4 ст. 408 ККУ, санкція – від 5 до 12 років позбавлення волі. Це вже особливо тяжкий злочин, для якого строк давності становить 15 років.
Також адвокат зазначив важливий нюанс, що відлік починається з дня вчинення правопорушення, але для триваючих злочинів (коли особа продовжує перебувати в стані правопорушення) – з моменту його припинення, наприклад, із часу затримання чи добровільного повернення до частини.
Таким чином, за словами адвоката, орієнтир притягнення простий:
10 років – для СЗЧ (ч. 5 ст. 407 ККУ)
15 років – для дезертирства (ч. 4 ст. 408 ККУ)
“Далі все залежить від конкретних дат та процесуальних дій у справі. І як жартують юристи, “пересидіти” можна, але тільки якщо спершу не пересидять вас“, – підсумував Віталій Барановський