Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13271-1, який забороняє мобілізацію осіб, обвинувачених у тяжких корупційних злочинах. Це рішення стало частиною ширшої стратегії посилення боротьби з корупцією в умовах воєнного стану.
Що змінює новий закон
17 червня 2025 року парламент проголосував за закон, який посилює відповідальність за корупційні правопорушення. Його мета – удосконалити механізми притягнення до відповідальності за порушення у сфері декларування та незаконного збагачення, а також зміцнити довіру суспільства до державних інституцій.
У пояснювальній записці зазначено, що документ:
- оновлює критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування;
- покращує процедури досудового розслідування;
- регулює строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів і правила їх моніторингу.
Чому корупціонерів не можна мобілізувати
Одним із ключових нововведень є пряма заборона призову на військову службу осіб, які мають статус обвинувачених у тяжких корупційних злочинах. Це зроблено з кількох причин:
- Підрив авторитету армії. Присутність корупціонерів у лавах ЗСУ може дискредитувати військо як інституцію, що захищає державу.
- Ризики для безпеки. Особи, що вже підозрюються у зловживаннях, можуть нести загрозу внутрішній дисципліні та порядку.
- Сигнал суспільству. Заборона має показати, що держава принципова: служити країні – це честь, а не спосіб уникнути відповідальності за злочини.
Інші важливі зміни в законі:
- знижено поріг активів, за який настає відповідальність за незаконне збагачення;
- переглянуто межі відповідальності за недостовірне декларування;
- уточнено перелік посадовців, які підпадають під дію антикорупційного законодавства;
- удосконалено підслідність справ НАБУ та БЕБ;
- визначено чіткі строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів та порядок їх видалення.
У Верховній Раді наголосили: ці зміни відповідають європейським стандартам та позиції Європейського суду з прав людини. Вони спрямовані на зміцнення державної доброчесності й очищення влади навіть в умовах війни.