Чоловіка незаконно мобілізували попри наявність бронювання. Суд став на його бік і визнав призов протиправним. Але, попри перемогу в суді, чоловік так і залишився у військовій частині.
Ця справа наочно показує, як навіть законне бронювання не гарантує захисту від помилкової мобілізації, а судове рішення — не завжди означає повернення до мирного життя. Хоча суд визнав, що мобілізація була незаконною, звільнення зі служби не відбулося через правові обмеження та складність самої процедури.
Суть справи
Чоловік працював монтером колії 3-го розряду в структурному підрозділі «Івано-Франківська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця» з 2006 року. Його посада входить до переліку критично важливих для функціонування економіки, що дозволяє отримати бронювання від мобілізації.
У листопаді 2024 року йому офіційно видали посвідчення про відстрочку відповідно до розпорядження Кабміну №493-р. Укрзалізниця направила відповідне повідомлення до ТЦК, а згідно з даними «Укрпошти», воно було вручено працівнику ТЦК 14 листопада.
Проте, попри це, начальник ТЦК видав наказ про призов чоловіка на військову службу та направив його до військової частини. У відповідь чоловік звернувся до суду, вимагаючи визнати ці дії незаконними та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.
Що вирішив суд
Хмельницький окружний адміністративний суд, розглянувши справу, встановив: на момент призову чоловік дійсно мав чинне бронювання, а отже — не підлягав мобілізації. Суд наголосив, що відстрочка надається автоматично з моменту бронювання і ТЦК повинен лише фіксувати цей факт, а не вирішувати, чи має особа право на відстрочку.
Також суд вказав, що не тільки роботодавець, але й ТЦК та Міноборони мають відповідальність за перевірку актуального статусу військовозобов’язаних. Недотримання цієї вимоги — пряме порушення прав працівника.
У результаті суд визнав наказ про мобілізацію протиправним і скасував його.
Але чому чоловік і дальше продовжив служити
Суд дійсно визнав, що чоловіка мобілізували незаконно — він мав відстрочку через бронювання як працівник критично важливої інфраструктури. Навіть наказ ТЦК про призов скасували.
Але навіть після цього його не зобов’язали звільнити з армії, бо:
- сам факт мобілізації вже відбувся — людина реально потрапила до війська;
- суд не може втручатися в діяльність військової частини після того, як особу зарахували до списків особового складу;
- немає прямої законної процедури «автоматичного звільнення» з військової служби навіть якщо призов був незаконним.
Тобто суд визнав помилку, але зобов’язати військових її виправити — не в його повноваженнях. Така ситуація створює правовий парадокс: людина не мала бути призвана, але формально вже є на службі й залишиться там, якщо інші органи самі не вирішать її звільнити.