В Україні мобілізаційний план став не просто завданням, а справжньою “нормою”, яку військкомати зобов’язані виконати будь-якою ціною. А якщо не вдається? Тоді – суд. Так сталося з підполковником Ігорем Б., начальником одного з районних ТЦК у Вінницькій області. Його звинуватили у службовій недбалості через те, що він не зміг “наловити” потрібну кількість чоловіків.
Про це пише Судова юридична газета посилаючися на судове провадження під номером: 139/216/25.
Подробиці справи
У січні 2025 року перед головою ТЦК Ігорем Б. поставили чіткий план – мобілізувати 40 військовозобов’язаних будь-якою ціною. Проте реальність виявилася іншою: він зміг знайти лише 10, що становило 25% від необхідного показника. Це стало підставою для звинувачення його у “недбалому ставленні до служби“, адже на думку прокуратури, його невиконання мобілізаційного завдання могло негативно вплинути на обороноздатність країни.
Сам підполковник пояснив: виконати план фізично було неможливо. У його районі просто не залишилося чоловіків, які підпадають під мобілізацію. Одні виїхали, інші мають офіційну броню як працівники критично важливих підприємств, а ще частина – просто хворіє або досягла віку, коли військові частини відмовляються їх приймати за їх фізичних даних.
Але прокуратуру такі аргументи не цікавили. Там вважали, що основною причиною провалу мобілізації стало “неналежне управління процесом” та недостатня взаємодія з місцевими органами влади, поліцією та СБУ.
Масові обшуки, але результату нуль
У виправдання голова ТЦК розповів, що тільки у 2024 році його відділом було оголошено в розшук 500 чоловік. Поліція та військкомати проводили рейди, обшуки, затримання на вулицях, але це не принесло очікуваних результатів. Люди або не виходили з дому, або просто зникали в інших регіонах.
Ігор Б. неодноразово повідомляв керівництву в обласному ТЦК, що ресурси вичерпані, але його доповіді ігнорувалися.
Вирок: суд встав на бік військкома
Після аналізу справи суд дійшов висновку, що підполковник об’єктивно не міг виконати мобілізаційний план. Більше того, звинувачення не змогло пояснити, що саме він мав робити і які додаткові заходи міг вжити для виконання наказу.
У результаті суд визнав його невинним і закрив справу.
Ця справа ще раз показує, що деякі регіони просто не взмозі виконати мобілізаційні накази. Чиновники з верхів не хочуть чути про реальну ситуацію – їм потрібні цифри, а не пояснення. Якщо “план” не виконується – шукають винних, навіть якщо об’єктивних можливостей для його реалізації немає.
Суд над військовим, який просто не зміг знайти неіснуючих призовників, став тривожним дзвіночком: система мобілізації потребує не силових методів, а переосмислення.
Також читайте:
Скоро недостачі в солдатах не буде: нові правила бронювання змушують сотні тисяч українців готуватися до служби
ТЦК розширять штат: планують зменшити кількість втеч мобілізованих