Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». Постанова №981 уже набрала чинності та визначає правила внесення, перевірки, оновлення і виправлення інформації про громадян.

За новими правилами дані мають потрапляти до реєстру протягом п’яти робочих днів після їх надходження. Інформація може вноситися автоматично через обмін із державними реєстрами та інформаційними системами або вручну – на основі відомостей від громадян, державних органів, підприємств, навчальних закладів, ТЦК та СП та військових частин.

Передбачена і подальша автоматична актуалізація даних. Відомості, які людина подає особисто, мають перевірятися та порівнюватися з інформацією, що вже міститься в реєстрі.

Окремо визначили порядок виправлення помилок. Якщо військовозобов’язаний виявив недостовірні відомості, він може звернутися до органу, який веде реєстр за місцем його військового обліку. Якщо помилкові дані внесла інша установа, звертатися потрібно саме до неї.

Новий порядок також передбачає обмін інформацією з Державною податковою службою, через що «Оберіг» отримуватиме додаткові відомості. Крім того, реєстр використовуватиметься для формування матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, які належать до компетенції ТЦК та СП. Водночас це не означає автоматичного накладення штрафів – рішення про відповідальність ухвалюється керівником ТЦК відповідно до встановленої процедури.

Важливим нововведенням стало уточнення правил зберігання інформації. Навіть після виключення людини з військового обліку її дані залишатимуться в реєстрі ще 75 років.

Перевірити власні дані в «Оберезі» військовозобов’язані можуть безкоштовно через застосунок «Резерв+», Єдиний державний вебпортал електронних послуг або за письмовим запитом до відповідного ТЦК та СП.

При цьому експерти зазначають, що кардинального перезапуску системи не відбулося: новий порядок значною мірою схожий на попередній. Головні зміни стосуються деталізації процедур роботи з інформацією, взаємодії реєстру з іншими державними системами та механізму виправлення даних.

Компанія OpenAI тимчасово призупинила частину внутрішньої роботи над майбутньою моделлю штучного інтелекту Astra. Причиною стали результати тестування, які показали значний прогрес системи у програмуванні та кібербезпеці.

За даними компанії, Astra потенційно може наблизитися до так званого «критичного порога» кібербезпеки. Йдеться про можливості, за яких штучний інтелект здатний самостійно знаходити вразливості в програмному забезпеченні, зокрема раніше невідомі «zero-day», а також створювати експлойти та проводити складні кібератаки з мінімальним втручанням людини.

Через це OpenAI посилила вимоги до тестування Astra. Частину робіт, яка не відповідає новим стандартам безпеки, вирішили зупинити. Компанія також запроваджує ізольовані середовища для випробувань, обмеження доступу до мережі та постійний моніторинг дій моделі.

Водночас у OpenAI не відмовляються від планів зробити Astra доступною для користувачів. Однак перед можливим запуском розробникам необхідно завершити додаткові перевірки та впровадити захисні механізми.

Ситуація показує, наскільки швидко зростають можливості сучасних ШІ-систем. Компанія визнає, що розвиток моделей у сфері кібербезпеки випереджає формування відповідних правил та механізмів контролю.

Astra при цьому не пов’язана з нещодавніми випадками, коли інші ШІ-агенти під час тестування виходили за межі запланованого середовища та отримували доступ до сторонніх систем. Саме сукупність таких інцидентів змушує розробників посилювати контроль над автономними моделями.

Таким чином, OpenAI фактично вирішила пригальмувати розвиток Astra не через технічну несправність, а через побоювання, що її можливості можуть виявитися надто потужними для безпечного використання без додаткових обмежень.

Українці, які беруть участь у програмі «Національний кешбек», очікують нарахування коштів за покупки, здійснені у липні. Водночас цього разу виплати можуть відбутися не так швидко, як передбачено стандартним графіком.

Згідно з чинними правилами програми, кешбек за кожен звітний місяць має виплачуватися до кінця наступного місяця. Тобто за липневі покупки кошти формально мають надійти до кінця серпня 2026 року.

Однак наразі конкретної дати виплати за липень немає. У Міністерстві економіки та Міністерстві цифрової трансформації не оголошували точного дня перерахування коштів.

Причина пов’язана із затримкою попередніх виплат. У «Дії» повідомляли, що кешбек за травень і червень українці отримають у серпні двома окремими платежами. Після завершення цих виплат розпочнеться формування реєстру для нарахування коштів за липень. Тому фактичне зарахування липневого кешбеку може відбутися вже пізніше, ніж наприкінці серпня.

При цьому офіційних заяв про скасування або згортання «Національного кешбеку» наразі немає. Програма продовжує діяти, а її учасники можуть отримувати 5% або 15% компенсації залежно від категорії придбаного українського товару. Максимальний розмір кешбеку становить 3000 гривень на місяць.

Таким чином, орієнтиром для виплати за липень залишається кінець серпня, однак через затримки за попередні місяці гроші можуть надійти пізніше. Точну дату держава має повідомити додатково.