Позивач звернувся до Верховного суду з проханням визнати протиправними дії територіального центру комплектування (ТЦК) щодо вручення йому повістки. Проте Верховний Суд постановив, що такі документи не можуть бути оскаржені в судовому порядку, оскільки повістка є лише засобом інформування про обов’язок, передбачений законом.
Суть справи
Позивач заявив, що йому хотіли вручити сфальшовану повістку: на документі був підроблений підпис начальника ТЦК, а також була відсутня дата, мета виклику та розпорядження про оповіщення. Він також вказав, що повістку мав би підписувати виключно начальник ТЦК і вручати її особисто або це могли зробити уповноважені особи. Позивач визнав, що він відмовився від отримання повістки, але ніякого акту про відмову складено не було. Тепер чоловік стверджує, що неналежна спроба вручення “незаконної повістки” призвела до порушення проти нього кримінальної справи за статтею 336 КК України — ухилення від призову під час мобілізації.
Рішення Верховного Суду
Верховний Суд постановив, що повістка до ТЦК не є рішенням або дією суб’єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ). Вона лише виконує функцію інформування про необхідність виконання військового обов’язку, закріпленого законом.
Суд також зазначив, що обов’язок з’явитися до ТЦК встановлюється не повісткою, а Законом №2232-XII про військовий обов’язок. Тому дії ТЦК щодо вручення повісток не можуть бути предметом адміністративного розгляду, оскільки вони не порушують прав, свобод чи інтересів громадян. Тому доводи щодо порушення ТЦК процедури вручення повістки та передчасного/необґрунтованого обвинувачення у порушенні позивачем закону про мобілізацію можуть бути предметом перевірки судом у межах відповідного кримінального провадження. Таким чином, Верховний Суд не задовольнив скаргу позивача.