Робота працівників (ТЦК) під час мобілізації викликає чимало запитань і суперечок. Багато людей невдоволені їхніми методами роботи, тому в народі часто звучать такі терміни як: “насильна мобілізація”, “бусифікація”, могилізація тощо.
Один зі співробітників ТЦК, Артем, розповів виданню “Телеграф” деталі про те, як організована його щоденна діяльність і з якими труднощами доводиться стикатися.
Як виглядає робочий день
Артем щодня виходить на службу в рідному місті на сході України. Після ранкового інструктажу його команда вирішує, куди вирушати: це можуть бути кафе, ресторани чи навіть нічні клуби. Вибір місць обумовлений необхідністю знаходити людей, які уникають мобілізації.
“Іноді це схоже на те, що маєш справу із загнаним в кут щуром. Вони продовжують чинити опір навіть у машині, а ті, хто чинять опір, погрожують помститися родинам, якщо їх не відпустити“, — розповів Артем.
Як змінився підхід
Співробітник ТЦК зазначив, що методи роботи за останній час зазнали змін, адже зараз вони мають великий план щодо мобілізації, тому зупиняють майже всіх – “кожен потрапляє під перевірку“. Раніше, за його словами, він не зупиняв чоловіків, які виглядають фізично слабкими, але тепер усе змінилося.
“Раніше ми дозволяли людям піти додому, зібрати речі, але тепер вони не повертаються добровільно, ховаються. Іноді нам навіть доводиться забирати у них телефони“, — пояснює Артем.
Ставлення до затриманих
На початку своєї роботи Артем відчував жалість до затриманих, але зараз ставлення змінилося.
“Спочатку я відчував жалість до затриманих, але тепер це просто робота. У мене є аргумент: або вони, або я“, — додав він.
Реакція у соцмережах
Ця відверта історія вже викликала шквал обговорень у соціальних мережах. Користувачі дискутують про методи роботи ТЦК, необхідність мобілізації та умови, в яких опиняються як співробітники, так і мобілізовані.