У більшості європейських шкіл учням не задають домашніх завдань — ані на вихідні, ані в будні, оскільки вважають, що після занять діти мають відпочивати, а не продовжувати навчання вдома. В Україні ж таку практику поки що підтримують здебільшого приватні навчальні заклади, що орієнтуються на європейські методики. У державних школах ситуація протилежна: учні після занять змушені витрачати чимало часу на виконання домашніх завдань, часто до пізнього вечора.
Причини, через які в Україні не впроваджують таку систему, залишаються не зовсім зрозумілими. Якщо ми прагнемо мати освічених і не перенавантажених дітей, варто було б переглянути підходи до навчання, запозичуючи елементи іноземного досвіду, адже навіть такі, здавалося б, невеликі зміни можуть суттєво вплинути на розвиток дітей.
В Україні ситуацію пояснюють так: згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки, домашні завдання не повинні фіксуватися в класних журналах та задаватися на вихідні, святкові дні й канікули. Це передбачено у методичних рекомендаціях та додатку до наказу про заповнення класних журналів, про що розповів юрист Роман Бондаренко в інтерв’ю «Новій українській школі». Також, за Санітарним регламентом, учням перших двох класів початкової школи домашні завдання не рекомендовані.
Щодо періоду хвороби, нормативи виконання домашніх завдань відсутні. Якщо ж учень може виконувати завдання за станом здоров’я та складність матеріалу дозволяє, він може самостійно працювати вдома.
Нагадаємо, українські школярі витрачають на домашні завдання найбільше часу серед однолітків з інших країн: 23% учнів витрачають на математику більше години, 13% — понад дві години, а 32% виконують завдання до 30 хвилин, ще 33% — до години.
Національний звіт PISA-2022 показує, що учні, які займаються вдома до 30 хвилин або понад дві години, демонструють гірші знання. Проте дослідники зазначають, що на час виконання завдань впливають і обсяг, і організаційні навички. Більше часу, як правило, витрачають ті, хто має слабкіші знання.